Вперше читаю щось подібне.Магічний світоустрій відрізняється від інших книг.Тут усе зсновано на фолькльорі.Книга написана гарною художньою мовою.В цій книзі пркрасно все-острів,фолькльор,магія,описи природи і ландшафту. Сюжет розповідає нам про острів Каданс,який поділений на Схід і Захід,які між собою не комунікують.Джек бард,який поїхав з острова на материк 10 років назад, отримує листа від свого лерда,де пишеться,що він має терміново повернутися назад на острів. Тут дуже цікава любовна лінія і водночасє химерності,і це все докупи створює неймовірну атмосферу комфорту і переживань за головних і другорядних героїв.

Ця книга стала для мене справжнім відкриттям. Я ніколи раніше не читала історій, де головними героями були саме барди. І ще більше мене здивувало те, що у фентезі так органічно поєднали детективну лінію. Така комбінація виглядає дуже незвично, і саме це найбільше зачепило. Сюжет закручується довкола таємничих зникнень дівчаток на острові. Жителі підозрюють, що це витівки духів. Бард Джек повертається додому, щоб спробувати віднайти зниклих. Його інструментом стають не меч і не магія в класичному розумінні, а мелодія й пісня. Він прагне достукатися до духів і вмовити їх допомогти. Чесно кажучи, я не впевнена, що така ідея може спрацювати, але саме ця особливість сюжету надає історії шарму та казковості. Трохи дивно виглядає любовна лінія — ніби її додали для галочки. Шлюб Джека з його давнім ворогом виявився змазаним моментом, і мені цього бракувало: хотілося більше емоцій, більше глибини. Але все інше настільки гармонійне й захопливе, що цей недолік не зіпсував враження від книги загалом. ✨ Для мене «Зачарована річка» — це несподіване поєднання фентезі, музики та детективної інтриги. Історія залишає післясмак чогось унікального, наче почуту пісню, яка ще довго звучить у голові.

Поволі без епічних пригод. Є напруга, є зацікавлення, але книга нікуди не поспішає, тому не втягувало мене. Загалом темп історії для мене трохи занадто розмірений:) Батько гг був передбачуваний