Мені було нестерпно боляче читати цю книжку – здавалося, що в якийсь момент мене аж в грудях здушило і почало боліти серце. А все тому, що в ній йдеться про події та місця, які дуже близькі мені, і якби все склалося інакше, то може і ми не були би зараз там, де ми є. Головне питання цієї книжки – як вийшло так, що західні союзники Гітлера усунули, а зі Сталіним, який деякою мірою був навіть гіршим злом, подружилися? Якщо просто, то щоб перемогти Гітлера, їм довелося укласти угоду з дияволом, як сказав Черчилль, тобто із Сталіним. Але як вони до цього йшли, і чи могли вони піти інакше – це вже інше питання. У цій книжці детально і крок за кроком, як у цікавому репортажі чи серіалі, описують доленосні зустрічі Рузвельта, Черчилля, Сталіна та їхніх посланців, опираючись на спогади різних людей, політиків, військових, а також на історичні документи. Читаючи цю книжку, як ніколи гостро усвідомлюєш, який же крихкий баланс між добром і злом, і яка ж мерзенна справа – політика. Боліло мені і через те, що у цій книжці йдеться про події, які якоюсь мірою повторюються і зараз. Одна і основних сюжетних ліній у цій книжці – це Польща. Мене завжди цікавило – а як поляки сприйняли те, що втратили ледве не половину своїх територій у Другій Світовій? Як до цього готували людей, і як це сприйняли політики, суспільство? Виявилося, що все було набагато гірше, ніж можна уявити. Про Польщу не тільки домовилися за її спиною, поляків просто викинули на смітник історії. Словом, у цій книжці є багато про що поміркувати, і це особливо актуально сьогодні. Рекомендую, дуже рекомендую.