«Верховино, світку ти наш» – прекрасна народна пісня, і не менш прекрасний спогад про один з найбільш патріотичних регіонів нашої країни, чарівну та славну Гуцульщину. Автором однойменної книги, цього збірника чудових нарисів-оповідань, є відомий натхненник, ентузіаст української землі Михайло Ломацький. Вперше ця книга вийшла ще в далекому 1956 році у Мюнхені, та лише тепер її мають змогу прочитати українці. Це просто неймовірно, як автор передає свою любов до батьківщини, описуючи шум гірських річок, маленькі гірські містечка й села, природу… Читаєш, і душу гріє. Неможливо описати словами, це варто читати! Якість книги гарна, палітурка стилізована під відповідні видання ще 90-х років, тверда. Сторінки білі, шрифт читабельний. Особливо сподобались автентичні фото (родини, колишніх учнів Ломацького – директора школи, інші світлини), розглядати які неймовірно цікаво. Допомагають проникнутись атмосферою в процесі читання. Дуже задоволений, що маю примірник «Верховино, світку ти наш» на особистій книжковій полиці. Коли підросте син, обов’язково дам почитати.

Михайло Ломацький – один з тих, чиї твори ще донедавна були невідомі широкому загалу. Та й зараз його знають лише ті, хто щільно займається вивченням гуцульської культури, традицій та звичаїв етнічних груп Західної України. А дарма! Творча спадщина Ломацького – то є велика ватра, що зігріє не одну душу, дасть життєвої сили та наснаги на довгі роки, вбереже від чужинського зомбування та спустошення. Насправді, це цілком очевидна та доступна модель відродження здорової української нації. В творчості Михайла відчувається єдине бажання – бути господарем своєї землі, господарем свого життя і власноруч творити своє майбутнє. Чого письменнику так не вистачало за кордоном. Читаючи книгу «З Гуцульщини: нариси. Верховино, світку ти наш», ніби поринаєш у вир дикої природи, вирушаєш до Карпатських гір, місць, таких далеких та близьких водночас. Повних вікових таємниць та загадок. Ця збірка – джерело народної мудрості, котре не залишить байдужим жодного свідомого українця! Вважаю, такі твори варто читати в українських школах, вони просякнуті патріотизмом, любов’ю до рідного краю, в них – все те, що відроджує нашу з вами багату й славну культуру.