Дванадцять підлітків дванадцяти років проведуть ніч у сповненій загадок бібліотеці ексцентричного магната, аби поборотись за головний приз - а отже, «Втеча з бібліотеки містера Лімончелло» мала б бути потрійним комбо для мене, поєднавши квести, книжки і трішки напруги. Але цього не сталось. Мабуть, основна причина - те, що в основному підказки Грабенстейн зашифрував, опираючись на десяткову систему Дьюї - це бібліотечна класифікація книжок, в якій я так і не розібралась, а тому була позбавлена можливості повноцінно розгадувати шифри з героями. Подача також здалась не дуже - ця книжка, безумовно, схожа багато в чому на «Чарлі та шоколадну фабрику» Дала, але вона добріша в подіях. Втім, інколи видавалась занадто доброю та гладенькою для героїв, тож напруги не відчувала, як і небезпеки для персонажів. Хвилювання за них не було, Дал на лайтах. Всі діти, що брали участь у квесті, крім одного - книголюби. Кайл же зовсім не читач, він полюбляє різні ігри. Але впродовж квесту він зрозуміє, як багато світів несуть в собі книжки, тож, мабуть, стане читакою :) Здивувало мене інше - дванадцятирічна дівчинка, яка обожнює книжки, не знає, що таке ребус. Як так, вибачте? Що відбувається? :) Це перша частина серії, в якій п’ять книжок. Не певна, що читатиму далі - але для підлітків вона може бути цікавою (можливо, вони більше зрозуміють класифікацію Дьюї, ніж я).