Сюжет зосереджується на маленькому містечку, де зло не просто вбиває, а чекає, росте і повертається циклами, вплітаючись у дитячі страхи та дорослі травми. Розповідь рухається між двома часовими площинами - дитинством і зрілістю, показуючи, як страх змінює форму, але не зникає. Атмосфера гнітюча й липка, з відчуттям, що небезпека ховається у звичних місцях і буденних спогадах. Персонажі виписані болісно живо - їхня дружба, провина і памʼять важливіші за саме чудовисько. Для мене роман сильний не стільки жахом, скільки ідеєю - справжнє зло живе в забутті, мовчанні й небажанні дивитися страху в обличчя, а фінал залишає радше тривожний післясмак, ніж полегшення.

Це офіційно найбільша книга яку я читала у своєму житті. В ній більше 1300 сторінок. А це навіть для короля жахів доволі багато. ⠀ В центрі сюжету група дітей і два часові відрізки. А ще дуже дивний клоун, який з'являється для того щоб когось забрати. ⠀ Не скажу що це стане улюбленою історією в Кінга. Доволі затягнули розповідь. Початок дуже цікавий, середина як завжди трохи провисає, а кінець хочеться читати, щоб дізнатися що ж там придумав автор на фінал. ⠀ Моментами було дуже бридко читати, моментами страшно. Все в кращих традиціях Кінга. Починати своє знайомство з цієї книги не раджу, але якщо вже знайомі з творчістю автора, то точно захочете прочитати.

"Воно" - це величезна, але не менш цікава історія від всесвітньо відомого Короля Жаху - Стівена Кінга. Це цікава та незвичайна історія про містечко Деррі, у якому живуть семеро друзів, які створили свій "Клуб невдах", і навколо них зосереджена ця історія. У одного з них, Біла, вмирає молодший брат, і це не єдиний випадок загадкової дитячої смерті у їх місті. Також, наші друзі по черзі зіштовхуються зі дивними проявами паранормального у вигляді їх найпотаємніших страхів. Цим злом виявляється дивна істота із космосу, яку вони називають Воно. Воно може приймати різні форми, але він надає перевагу вигляду клоуна, якого звуть Пенівайз. Вони обіцяють перемогти Воно, і вводять його у певний сплячий період. З годом Невдахи покидають місто і зовсім забувають одне про одного та Деррі. Але воно прокидається кожні 27 років, і тоді дорослим Невдахам потрібно буде повернутися до Деррі і зустрітися зі своїми дитячими страхами віч-на-віч...