Это мое первое знакомство с хорватской литературой, и сразу, как говорится, в яблочко! Действие романа разворачивается в Загребе. В центре – три сестры. В одном из столичных кварталов совершено преступление – убита молодая женщина, но эта сюжетная линия отходит на задний план. Прежде всего, читателю предстоит распутать целый клубок из умолчаний и прикрытий. Нада Гашич не ограничивается чисто детективным жанром, в книге также присутствуют элементы семейной драмы, сказки, женской популярной прозы. Свадьба, убийства, сложные сестринские отношения, запутанные брачные отношения, полицейские расследования, разговоры случайных прохожих – все это элементы нетривиального увлекательного повествования, продуманного до мельчайших деталей. Роман образован из различных языковых стилей, что, безусловно, добавляет подлинности, интригует и увлекает с первой до последней страницы. Книга имеет четкую структуру. Разделы имеют оригинальные названия, вроде: «Первый камень, первый вал», «Второй камень, второй вал» и так до девятого. Символическая аналогия с «Девятым валом» Айвазовского. Девятый вал – самый разрушительный, необратимый, от этого нет спасения. В сюжет текста также органично вошли несколько балканских сказок, записи разговоров по мобильным телефонам, подслушанных в транспорте, разговоры старика, который не в себе, с Малой Пречистой, внутренний монолог человека, находящегося в коме... Настоящий постмодернистский детектив. Отдельного внимания заслуживает перевод. На украинском я практически не читаю, но в данном случае было прикольно.

Роман сучасної хорватської письменниці Нади Ґашич. Його важко назвати суто детективною історією чи простим жіночим романом. Роман, події якого розпочинаються великою повінню у жовтні 1964 року у місті Загреб, а потім переносяться вже у 2009 рік, де всі події зв'язані між собою і поєднані одною великою павутиною. Це не простий художній твір, але тим він і цікавий та незвичний. У ній розповідь авторки розбавлена внутрішніми монологами героїв, а ще підслуханими телефонними розмовами у громадському транспорті. Мені роман дуже сподобався. Він полонить свого читача від першої сторінки до останньої. І найцікавіше те, що основні події розвиваються навколо вбивства молодої жінки, але саме ця сюжетна лінія відходить на задній план, а наперед виходять зовсім інші проблеми. Це проблеми батьків та дітей, переживання та роздуми підлітка, який хоче бути дорослим, але в душі ще залишається малою дитиною, це і непрості шлюбні відносини, проблеми розлучення, складні сестринські стосунки. "Людина найсильніша тоді, коли іншу боронить від страху".

Насправді, важко визначити, чим же є цей роман - детективом, сучасною драмою чи чимось іншим. Початок достатньо драматичний - як з минулого, так і сучасний. Початок з минулого налаштовує на сімейну драму, а сучасність радує трилерністю. Далі йде розвиток ніби класичного детективу: є злочин, є свідок, є переслідування свідка, є розслідування, є причетність родичів - і все затихає. Навіть фінал потрібно розжовувати довго і нудно, щоб зрозуміти, що ж то було - ще одна "казка" авторки чи така своєрідна крапка в усьому цьому божевіллі. Божевіллі, на жаль, реальному і достатньо повсякденному (я маю на увазі не власне злочин, а ту показану буденність). Окрім цієї двоїстості жанру роман розбавлений численними роздумами героїв, фантасмагоричним світом неповносправного Бахура Даміра та прочитаними або розказаними казками, які, здається, не несуть жодного смислового навантаження, окрім знайомства з певними героями, яких просто згадують у розмові. Особисто мені була знайома ситуація з Ітиним весіллям: коли в сім'ї є помираючий, але весілля вже не відміниш. І що робити? Мені це видалося настільки життєвим, що навіть змирилася з рештою. Дуже добре прописані персонажі, досить яскраво і реалістично. Як не дивно, але серед них важко визначити якісь суто позитивні типажі, що ще віддаляє роман від класичного детективу. Тому все ж це не детектив і не варто очікувати від цієї книги характерних рис. Просто події відбуваються в певному детективному полі. Книга загалом сподобалася, хоча читалася важкувато і має значний депресивний присмак.