Со школой у меня связано много приятных и добрых воспоминаний. Большинство классических произведений я прочитала в школьные годы. Я заканчивала седьмой класс и Евгения Павловна моя учительница по зарубежной литературе, задала мне за лето прочитать книги среди которых была поэма "Витязь в тигровой шкуре". Я сказала, что у нас дома нет такой книжки и тогда Евгения Павловна дала мне свою. В ближайшие выходные я с родителями поехала на дачу и захватила с собой "Витязя в тигровой шкуре". О, эту прекрасную поэму грузинского поэта Шота Руставели я прочитала за несколько часов, не охотно оторвавшись от чтения, сделав небольшой перерыв на обед, после чего снова погрузилась в чтения. Поэма рассказывает о рыцарских подвигах и воспевает о большой взаимной любви, которая как искорка согревает сердца влюблённой пары. Иногда в школу, где работает моя крёстная, люди приносят старые книги, от которых хотят избавится. Эти книги отлично сохранились, может прочли раз-два и забросили подальше. Сжигать не нужные книги - это кощунство. Если книги стали не нужны, зачем же их выносить на свалку и называть мусором? Можно не нужные книги пожертвовать библиотеке, больнице или отдать тому, кто им обрадуется. Я знаю, что в библиотеках существуют ограничения на старые книги. Я понимаю, что даже хорошим старым книжкам наступает время отправляться на макулатуру, но это так грустно. Я люблю старые книги, годы их старят, но делают бесценными.

Вперше поему грузинського письменника Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» я прочитала ще у школі і залишилась від цього твору в захваті. І от лише недавно перечитала цю книгу вже в дорослому віці. Маю сказати, що враження мої не змінились, мені так само дуже подобається ця поема. Проте цього разу я зрозуміла куди більше, ніж під час першого її прочитання. Сюжет твору такий: аравійський цар затверджує на престолі свою прекрасну доньку Тінатін. У вродливу царівну закохується вихованець царя Автанділ. Під час змагання зі стрільби цар та Автанділ бачать Витязя в тигровій шкурі, але дуже скоро той зникає. Тінатін просить Автанділа розшукати загадкового чоловіка і той вирушає на пошуки на цілих три роки. Як виявиться згодом, Витязь також знаходиться в пошуках – своєї коханої, індійської принцеси. Особисто для мене «Витязь у тигровій шкурі» - це книга про кохання та дружбу та побратимство. Дуже гарний твір, хоч і читається він непросто. Можу рекомендувати його всім, хто не боїться віршованої форми.

"Витязь у тигровій шкурі" - епічна поема грузинського державного діяча і поета Шота Руставелі. Сюжет поеми простий і непоказний, де, переважно, домінує любовна лінія, але є і таке, що беззаперечно вражає. Вражає відданість, честь, надія, цінність дружби, довіра, взаємодопомога, глибина та повнота справжніх почуттів. Люди готові нести дружбу і братську відданість до кінця свого життя, жертвувати щастям і благополуччям на благо товариша. Незважаючи на плинність часу, на відстань, герої по-справжньому кохають один одного, адже це неможливо уявити в сучасному світі. Поема сповнена пригод і вселенської любові, яка переживе час, негаразди і розлуку. Розповідь про справжню дружбу, добро і теплоту, якої зараз так мало залишилося в цьому світі, про людей, які віддані, чесні і тримають своє слово, незважаючи ні на що. Поема легка, весела, герої якої постійно в русі і щось таки роблять заради любові. Автор вклав багато праці в цю роботу. Дійсно глибокий і щирий твір за своїм наповненням. Книга змушує дивуватися ментальності та звичаям того часу. І, незважаючи на те, скільки століть минуло від написання цієї поеми, а зміст її залишився таким же цікавим і актуальним і до сьогодні. І навіть якщо ви не в захваті від віршованих творів, прочитавши цей, навряд чи ви будете шкодувати про витрачений час.