Не знаю як для вас, а для мене коти - божества на землі, тому, сподіваюся, на старості я стану мільйонеркою, яка побудує власний котячий храм, щоб люди приходили туди молитися. 🙏 Що ж стосується кото-кафе у цій манзі - то це не про гроші від клієнтів або хизування породистими котами; це про безпеку, здоровʼя та комфорт звичайних не породистих хвостатих, які потрапляють до них з вулиці. 😴 По японським міркам головні героїні можуть вважатися не зовсім реалізованими: одна лише закінчила школу і пішла працювати в це кото-кафе баристою (вона, до речі, малює на каві неймовірних котиків!) ака котонянею ака прибиральницею; інша ж - є власницею цієї установи і навіть не те щоби сильно любить котів, але кинула роботу в компанії заради того, щоб виловлювати на вулиці пухнастих безхатьків і шукати їм справжню сімʼю і дім. Чи нещасні ці дівчата? Ні в якому разі! 🥰 Вони обожнюють свою роботу і те, що кожен їх підопічний має свій унікальний характер, який авторка своєю мальовкою зображає просто ідеально! 🤗