Книга має білий тонкий папір, але читати зручно, текст на зворотній сторінці майже не проглядає. Якісне видання. Сподобались ілюстрації. Розповідь у книзі йде про дівчину Сашу, котра зустріла одного дня загадкового незнайомця. І ця зустріч не просто змінює плин її життя, вона змінює саму Сашу. Дівчина має намір після школи піти до філологічного вишу. Але незнайомець самовільно зараховує її до дивного інституту спеціальних технологій у якійсь Торпі. Відмовитися не можна. Якщо не виконувати завдання і порушувати правила, може статись біда. Що це за спеціальність і ким стане Саша їй ніхто пояснити не може (навіть на другому курсі!). Дуже влучно було сказано про цю книгу: "Vita Nostra - це ніби якби Кафка писав Гаррі Поттера". У 2019 році цей роман визнано найкращим закордонним романом року у Франції (Catégorie roman étranger traduit : Marina et Sergueï DIATCHENKO, Vita Nostra (L’Atalante) traduction : Denis Savine). Але багатьом читачам книга не сподобалась або здалась заважкою для розуміння (судячи з відгуків). Але ж і Кафка не усім подобається :) Особисто мені книга сподобалась. Дуже змістовна, динамічна, гармонічна. Є над чим замислитись, є кому співпереживати. Прочитала її швидко, не могла відірватися. Тираж усього 1000 екземплярів, а ще й досі не розпродана з 2017 року. Сором. Подружжя оголосило про продовження у цьому році. Продовження циклу "Метаморфози" (Віта Ностра у ньому - перший том) читати не планувала, бо за змістом романи не пов'язані. А от продовження безпосередньо Віта Ностри буду чекати та почитаю із задоволенням.

"Магічний реалізм" - мій улюблений жанр. Не знаю, з чого це почалось, але коли до рук потрапила книга подружжя Дяченків, я зрозуміла - це саме те! Відчуття, коли не розумієш, що ж це відбувається, страшно за героїню і одночасно відчайдушно хочеш потрапити на її місце, бо розумієш, що там справжні пригоди, справжня магія і прокачка власних можливостей. Перші сторінки "Vita Nostra" знайомлять із простою дівчиною з простої сім'ї з власними проблемами. Швидко асоціюєш себе із героїнею і починаєш переживати за неї. Щодалі просувається сюжет, тим більше реальність вигинається під впливом слів авторів, що, як ми дізнаємось вкінці і було основним інструментом магії тієї реальності. Ми звикли до іншого формату незвичних подій, тому "Vita Nostra" ламає шаблони в голові і заставляє думати по-іншому, допустити в мозку думку, що, виявляється, може бути і так. Тоді виникає питання, а як іще все може бути? Чого ще про цей світ я не знаю? Однозначно рекомендую до читання любителям незвичного світу магії.

За сюжетом шістнадцятирічна дівчина Саша під час відпочинку з мамою на морі зустрічає дивного чоловіка в темних окулярах, який просто таки переслідує її. Згодом погрозами та шантажем він змушує Сашу до дивних речей, від яких дівчина навіть, якби і хотіла, то відмовитись не змогла б, бо під загрозою опинилося життя і здоров'я її мами. Все дні дівчини, хоч і не дуже райдужні до того часу, а все ж спокійні та розмірені, перетворилися на постійний жах і очікування біди. Бо дивний чоловік і далі періодично з'являється і хоче покори, хоч і ,,не вимагає від неї неможливого,, , як він запевняє. Так само проти своєї волі Саша змушена відмовитися від престижного вишу, а поїхати вчитися до якогось провінційного інституту спеціальних технологій в нікому невідомому місті Торпа. Далі сюжет якось іде по колу, постійно повторюючись: не можу вивчити, поштовх, прорив і величезний скачок вперед в навчанні, потім трохи посварили викладачі за самодіяльність, а далі знову - не можу, не виходить, щось зрозуміла і забігла наперед, знову насварили і т.д. Під кінець книги мене ця повторюваність вже почала дратувати. Фінал дещо спантеличив теж. Лишилося купа запитань, і одне з них - до чого це все було?