За сюжетом ми знайомимось з маленькою дівчинкою - Вишнею, дуже дивне ім'я, але так є, яка сидить в магазині і її зустрічає Ярик - це чоловік десь 30-35 років і вона проситься до нього додому. Просто каже: " забери мене, бо мене тут мама залишила ". Звичайно хлопець в перший момент просто був збитий з пантелику і все ж таки він не може залишити дівчину, забирає її до себе і розуміє, що ця зустріч, вона цілковито змінює його життя, бо з цією дівчиною до його життя повертається радість навіть до простих дрібниць і взагалі вся ця книга, вона настільки проникнена таким добром , настільки позитивна, що незважаючи на те, що вона дуже маленька , тоненька, залишає після себе таке враження,що це щось дуже-дуже добре і хочеться щоб у світі було побільше таких маленьких, простих, добрих історій. Я раджу її прочитати кожному, особливо якщо у вас є маленька дитина, бо якщо ви зневірений у людях - читайте і вам захочеться вірити, що всеж таки щось добре може бути, може статись. Меня ця книга навіть чимось нагадала " маленького принца",за цією сюжетною конституцією, про те як людина яка втомлена і зневірена зустрічає маленьку дитину, яка ставить правильне питання і розкриває зовсім з іншого боку весь цей світ навколо. Тому я дійсно раджу почитати цю книжку. Вона маленька, класична, добра, позитивна і залишить вас у значно більш гарному , доброму настрої ніж до того моменту як ви почнете її читати.

Мила й ніжна книга про справжні почуття, про великі трагедії, про щиру й віддану дружбу, а також про мрійливість, котра не знає жодних перепон. Дорослий персонаж Ярчик і малесенька персонажниця Вишенька якось неочікувано здибуються, а життя так складається, що кожен із них усвідомлює: це справді найкраще, що з ними колись траплялося чи могло би врешті трапитися! Бо що мав Ярчик без вишні? Не так і багато, зрештою: дівчину, котра його кинула; не вельми цікаву й перспективну роботу; житло із сусідами; усежиттєву невпорядкованість... Що мала Вишня до Ярчика? Здається, увесь світ або, принаймні, добрячу його веселково-радісну частину... Але якось капосні дорослі чи то знічев'я, чи то від власної ж недбалості той ідеальний життєвий простір маленької дівчинки безжально розтрощили. І от великий хлоп і недосвідчене дівча крок за кроком, рядок за рядком заново віднаходять і творчо відбудовують реінкарновану спільну гармонію... А що з того вийде, і чи вийде щось узагалі - найкраще дізнатися про те із самого тексту! Для карантинових тяжких часів книга ще й стане відмінним антидепресантом, еліксиром молодості, весняного настрою й безмежного щастя!!!

Очень хотелось прочитать что-то из украинских авторов и случайно наткнулась на эту книгу. Книга очень милая, интересная и добрая. Однозначно любой родитель сможет узнать в Ярчике себя в те минуты когда он открывает Вишне мир. Сюжет книги немного напоминает сказку и ты понимаешь, что шаг влево шаг вправо в реальность- и сюжет книги просто разобьется в пух и прах. Моменты от начала до конца никак нельзя проецировать на реальность. Читая необходимо помнить что это - сказка. Я же - суровый реалист - заметила что автор упустил некоторые вещи какие обязательно должны были бы случится будь это реальная жизнь)) Сюжет книги это история любви и дружбы взрослого парня Ярчика и маленькой девочки Вишни. Их знакомство произошло в магазине в отделе фруктов и этим полностью изменило их жизнь. Автор не рассказывает ничего практически про жизнь Вишни с мамой- просто в первых главах мы узнаем что эта маленькая крошка брошена. И именно Ярчик - одинокий не серьезный холостяк, становится настоящим другом и отцом этой девочке. Он сам взрослеет вместе с ней и параллельно вспоминает все что было дорого для него в далеком детстве. Автор не рассказывает что будет дальше- каждый может выдумать что-то для себя.