Джеко Арґайл, молодий чоловік з бурхливим минулим, звинувачений у вбивстві своєї прийомної матері Рейчел - багатої, суворої жінки, яка тримала всю родину в кулаці. Алібі залізне - він був далеко на момент злочину. Але його засуджують, і він помирає у в'язниці. Через два роки з'являється свідок, який підтверджує алібі - Джеко невинний. Родина Арґайлів розпадається: хто ж тоді вбив Рейчел? Підозра падає на всіх - чоловіка, дітей, невістку, слуг. Кожен мав мотив: гроші, свобода, старі образи. Доктор Артур Калгарі, той самий свідок, відчуває провину й починає розслідувати сам. Крісті тут блискуча в психології: родина - не жертви, а люди з таємницями, брехнею й ненавистю, яка кипіла роками. Немає Пуаро чи Марпл - тільки Калгарі, звичайний чоловік, який копає в минуле й руйнує ілюзії. Інтрига тримає в напрузі: алібі, мотиви, характери - все плутається, а правда виходить потроху, як отрута. Фінал - один з найсильніших у Крісті: несподіваний, логічний і з моральним ударом, який не відпускає. Книга одна з найкращих у авторки - не про "хто вбив", а про те, як невинність одного руйнує життя інших. Атмосфера англійської провінції 1950-х - холодні будинки, чаювання, приховані пристрасті - густа й отруйна.

Чи може любов і опіка призвести до лиха? Ким потрібно бути, аби вбити ту, хто замінив тобі матір? А чи дійсно саме та людина вбила жертву? Через роки, коли згадка про трагедію почала притуманюватися, а життя налагоджується, до сім'ї навідується гість, який говорить, що особа, яку звинуватили в убивистві, його не вчиняла, оскільки у нього було алібі. І починається тихий жах: ніхто не сумнівався, що саме та людина була вбивцею. Що ж робити? Засуджений цілком відповідав портету вбивці і моральною особистітсю його ніяк не назвеш, але, може, варто очистити його ім'я від несправедливого обвинувачення, особливо враховуючи те, що засудженого вже немає в живих? Але ж тоді значить, що вбивця всі ці роки жив в колі родини, усміхався, їв з іншими за одним столом... Це страно. Але нове розслідування - це також страшно? То, може, варто залишити все так, як є? Але в такому випадку всі опиняться під випробуванням - випробуванням невинуватістю, адже поки справжнього вбивці не знайшли, над кожним членом родини тяжітиме тінь підозри - а чи не він убивця?