Ідея із ретейлінгом відомих казок, переплітання та перенесення їх у інший жанр - це чудова ідея і я б залюбки ще щось подібне хотіла б прочитати. Тим не менш, завершення історії залишає дещо суперечливі відчуття, оскільки мене не полишало відчуття, що фінал не пасує до того, що відбувалося протягом трьох попередніх книг. Така ситуація не є чимось неймовірним, оскільки багато різних персонажів, місць подій, сюжетних гілок тощо. Коли ти стоїш на початку історії, то ті чи інші персонажі та події виглядають цікаво та дотепно але коли все це різноманіття потрібно зібрати докупи неодмінно починаються проблеми. Якби квадрологія була б написана повністю, а вже потім опублікована, то могло б бути краще, а так - маємо те, що маємо. Чи є ця історія гідної вашої увагу? Думаю, що так проте вам слід тримати в голові думку, що сам процес тут важливіше за кінцевого результату. Все таки, ідея досить цікава і я не можу сказати, що вона аж надто часто експлуатується. Тепер хочу сказати дещо про технічне виконання книги: щодо матеріалів книги - немає жодних зауважень. Друк, дизайн обкладинки, якість аркушів та кольоровий зріз - все виконано на рівні преміум. Суттєві зауваження у мене до перекладу. В першій книзі він достойний, місцями навіть дуже гарний. В другій книзі все ще нормально але були незграбні речення, коли хотілося глянути оригінальний текст, щоб зрозуміти де було втрачено контекст. Текст третьої книги вже відверто грав на моїх нервах та випробовував терпець. Окрім речень, які виглядають недолуго додалися помилки та самодурство. Переклад четвертої книги зробив контрольний постріл. Справа у тому, що в третій книзі частота появи дратівливих моментів перекладу з'являлися з певною частотою (десь раз 40 сторінок) після 100 сторінки; в четвертій вирішили не стримуватися і почати свою справу майже одразу. Я розумію, що переклад робився у важких умовах але на мою думку, краще ще затриматися і зробити як слід, аніж так. Повагою до читача було б виправлення цієї неприємної ситуації та перевидати 3 і 4 частини після повторної роботи редактора (хоча мені здається, що і первинної роботи редактора тут не було).

Я нарешті дочитала «Вінтер» Марісси Маєр і можу чесно сказати – я домучила цей цикл. І хоча мені подобається динаміка сюжету й у книзі справді відбуваються цікаві події, ця історія виявилася зовсім не моєю. У «Вінтер» авторка розгортає грандіозний фінал: війна за владу, інтриги, змови, боротьба з Леваною, нові повороти у стосунках героїв – усе на своєму місці. Здавалося б, адреналіну та дії тут більш ніж достатньо. Та, на жаль, я весь цей час так і не змогла емоційно залучитися до персонажів і подій. Мене вони просто не чіпляли – ні романтичні лінії, ні драматичні моменти, ні битви за майбутнє. Попри це, я розумію, чому серія має таку популярність. Марісса Маєр створила яскравий і продуманий світ, де класичні казки переплітаються з науковою фантастикою, а герої – з різними характерами й травмами – знаходять у собі силу боротися. Проте цей коктейль жанрів і настроїв виявився для мене занадто далеким від того, що я зазвичай люблю читати. «Вінтер» – це масштабний фінал із великою кількістю персонажів, інтриг і пригод. Якщо вам близька космічна казковість, несподівані союзи й перемоги справедливості – книга, напевно, припаде до душі. Але для мене цей цикл став радше експериментом, ніж справжнім захопленням.