«Вільєтт» (1853) є третім і останнім романом Шарлотти Бронте, опублікованим за її життя, та найбільш автобіографічним з її творів. Тогочасні критики визнали його потужним і витонченим.

Дія роману розпочинається в англійській сільській місцевості, а згодом його головна героїня Люсі Сноу їде за кордон, щоб викладати в школі-інтернаті для дівчат готичного містечка Вільєтт, створеного фантазією авторки за зразком Брюсселя. Там вона стикається з іншою культурою та релігією і зазнає болю від нерозділеного кохання, однак рішуче протистоїть несприятливим обставинам. Не менш важливими за зворушливий сюжет у творі є розкриття психології героїні та дослідження проблеми людської самотності, гендерних ролей і міжкультурних конфліктів.