ПЛЮСИ: + Більший масштаб подій порівняно з першою частиною. Більше інформації про політичне життя магічного світу. + Більш заплутані інтриги, в них затягнута більша кількість героїв. + Харизматичні другорядні герої. + Тут введені магічні істоти, що відомі нам з масової культури. Але по-суті лише їхня назва стандартна, а от природа, здібності - унікальні. Не пам’ятаю, щоб десь бачила таку інтерпретацію. + З’явилась любовна лінія: пристрасний службовий роман. Стосунки між героями дуже не ідеальні, але життєві. В них віриться. МІНУСИ: - Герої перестали емоційно розвиватись. Вони самовпевнені, імпульсивні - і вони рухають сюжет одним нонстопним напором. Навіть коли не мають причин встрягати в розборки чи розслідування. - Стосунки між героями весь час називаються коханням, хоча (за їхніми проявами) там глибоких почуттів нема. - Незрозуміла організація роботи магічного правління. Забагато хаосу на засіданнях, коли будь хто може перебити будь кого і все це перетворюється на величезний балаган без порядку денного. - Плуталась в героях та інтригах. Список імен на форзаці не рятував. Деякі події не зістикувались логічно навіть після перечитування твору. - Втомилась від книги. Багато одноманітного екшину на 400 сторінках. Найбільш шокуючий момент для мене стався за 100 сторінок до фіналу - далі вже нудилась. - Посередині цієї книги сталася дуже серйозна подія. Гірше за неї вже не могло бути. Але ця подія подавалась як щось звичайне, чергова проблема і вирішення через кому. Через це впала довіра до серйозності як цієї книги, так і наступної. Більше не вірилось у висоту ставок для головних героїв. Це моя найменш улюблена книга в серії. Перечитувала її перед виходом фіналу трилогії, щоб освіжити в пам’яті сюжетні ходи та імена десятків героїв. Це було правильним рішенням, бо інакше я б не зрозуміла “Кров Будапешта” повністю.

Другій частині цієї захопливої трилогії не довелося довго чекати на книжковій полиці, адже, прочитавши першу, я одразу взялася за наступну. Бо ж як можна було чекати?! Отже, після завершення Гри (спойлерів не буде, що сталося – читайте в першій частині), Варта і її новий знайомий Златан вирушають до Праги. Проте спокійною цю подорож навряд чи можна буде назвати. Попереду нові перешкоди, завдання та виклики долі, які потрібно вирішити та подолати. Могутня Прага ховає у своїй магічній атмосфері нові секрети. Серія продовжує дивувати та дарувати незабутні емоції. Неочікувані повороти сюжету, таємниці, секрети. І ці неймовірно харизматичні герої, які стають такими рідними та зрозумілими. А Варта і Златан, їх взаємодія та стиль спілкування – то окрема любов. Окремо хочеться згадати і про сам стиль написання авторки: просто, зрозуміло, з особливими шармом та цікавими слівцями. Знову пряме попадання в сердечко. І не втомлююся говорити, що сучасна українська література виходить на новий рівень! Рекомендую.

Златан і Варта прибувають до Праги, щоб зайняти свої законні посади Вартових Центральноєвропейського чаклунського Конгломерату і вляпуються в чергові неприємності (хто б сумнівався). По-перше, зникли важливі артефакти, без яких не можливо пройти посвяту. По-друге, посада Глави Конгломерату вакантна і кожен суддя готовий горлянку перегризти за це місце. По-третє, у місті почали зникати молоді чаклуни і чаклунки. Всі ці проблеми мають вирішити Златан і Варта, а попутно 1000 і 1 раз з'ясувати стосунки. Але що поробиш закони жанру вони такі. До слова персонажі почали поводити себе більш по-дорослому, не без огріхів, але все ж. Більше ефірного часу надано другорядним персонажам. Відьми - це все, ще моя любов. Ну дуже вже колоритними виходять персонажі! Непогано передана атмосфера Праги, але сюжет продовжує нестись галопом, хоча і почав робити невеликі паузи, щоб читач мав змогу перевести подих. Сюжетних дірок стало менше, але мені все ще не вистачає пояснень, як працює система магії в цьому світі. Буду читати далі, цікаво чим завершиться історія, адже авторка повісила в кінці непоганий гачок.