Книга написана в 1936 году, за два года до смерти Карела Чапека, но и сейчас читается с интересом и по-прежнему актуальна. Предприимчивый капитан ван Тох находит на тропических островах колонию разумных саламандр. Пытаясь с помощью ловких и способных ящерок добывать жемчуг и видя них возможность для получения прибыли, он взялся их приручать, обучать и разводить. Быстро развиваясь и размножаясь, эти существа сначала стали для людей дешёвым трудовым ресурсом, а затем в ходе дальнейшей эволюции – цивилизацией, которая вступает в конфликт с человечеством и приводит к его уничтожению. Роман интересен достоверными описаниями саламандр и изложением истории их развития, но, кажется, эта книга больше рассказывает о людях и их недостатках – безответственности, жадности, жестокости, глупости. Книга показывает уязвимость человеческой цивилизации, её неготовность к глобальным опасностям и проблемам, неспособность их предвидеть и предупредить. Можно читать всем, независимо от возраста. Интересная, ироничная, умная книга.

Одразу скажу відверто: роман Карела Чапека "Війна з саламандрами" мене розчарував. Він не сподобався передусім формою: досить важко читати фантастичний твір, написаний ніби дослідницька монографія. Ясна річ, це справа суб'єктивного смаку - комусь наукоподібність здасться цікавою авторською знахідкою і додасть вірогідності, але я й без Чапека читаю чимало наукової літератури, тому звик чітко розмежовувати ці жанри. Якщо захочу дізнатися більше про будову тіла саламандр, звернуся до фахових публікацій чи подивлюся "Animal Planet", а в художніх текстах шукаю іншого. Зайве було присвячувати цілі розділи сухому переказові деталей, які є суцільною вигадкою автора, наприклад, чудернацьким особливостям статевого життя саламандр. Проте все-таки є у "Війні з саламандрами" думка, яка мене зачепила. Впродовж світової історії людство весь час саме створює собі проблеми, які потім героїчно долає. Адже, шукаючи швидкої наживи, люди випустили джина з пляшки, тобто сприяли поширенню саламандр світом. Невдовзі слухняні шукачі скарбів збільшилися чисельно, осміліли і врешті-решт перетворилися на грізних ворогів. Висловлена Чапеком у такий спосіб пересторога, мабуть, ніколи не втратить актуальності. Також "Війна з саламандрами" - це для мене книга-передбачення про небезпеки глобалізованого світу. Її часто називають антифашистською, проте розповсюдження саламандр не менш доречно порівняти, скажімо, із поширенням коронавірусу. Усі ці явища можливі тільки в глобальному світі. Загалом "Війна з саламандрами" може сподобатися шанувальникам антиутопій і наукової фантастики, хоча мені все ж здається, що Герберт Веллс деякі подібні ідеї висловив краще та цікавіше.

Книга захоплююча! Паралелі з фашизмом - це тільки один з багатьох аспектів цієї книги, насправді вона набагато глибша. Вражає, як Чапек зумів легко висвітлити саму суть на двохсот сторінках. Рекомендую всім, а не тільки тим, хто зазвичай читає фантастику.