Глибокий і проникливий роман про кохання поза часом та вірність крізь покоління.

Перша світова війна, 1917 рік, Франція. Солдат Джон лежить на полі бою після вибуху, не в змозі рухатися та відчувати ноги. Намагаючись зосередитись, він губиться у спогадах про час, проведений зі своєю коханою, художницею Геленою.

1920 рік, Англія. Джон повертається з війни. Він живий, але травмований як фізично, так і психологічно. Возз’єднавшись із Геленою, він відкриває свою фотостудію і намагається продовжувати жити. Але минуле наполегливо вривається в сьогодення, коли на його фотографіях починають з’являтися привиди померлих людей. Так починається оповідь, що охоплює життя чотирьох поколінь протягом століття.

На тлі епічних світових подій і досягнень у галузі науки й технологій авторка висвітлює, як здатність до любові та емпатії стає невидимою рятівною силою. Цей роман-медитація — про любов, що намагається втекти від жахіть людського світу, — міцно триматиме читача у своїх обіймах до останньої сторінки.