Шкода що немає електронної

Я вже якось розповідала про те як має виглядати по-справжньому наукова книжка, то ж повторюватися не буду, але лише скажу, що в цій книжці на титульній сторінці українською по білому написано "Публіцистичний твір", тому якщо ви навчаєтеся на історичному, то максимум, що ви можете зробити, це підготувати доповідь на семінар, але аж ніяк не використовувати цю книжку в якості джерела для дипломної, або ще якоїсь серйозної, роботи, хоча і написав її науковець. Просто я хочу, щоб ви знали, що ґрунтовних, правдивих робіт по В'ячеславу Чорновілу ще не має. Сорі, як кажуть в нас в Україні))) На світлині книжка виглядає дещо більшою, тому не дивуйтеся, коли до вас прийде "блокнотик", вона і справді так виглядає. Дуже багато світлин є у книжці це і якісь особисті, сімейні свята і урочисті заходи, але все це дуже зворушливо... Я думаю, ті хто читають біографію В'ячеслава Чорновіла це люди, які вже глибоко прониклись його постаттю, тому не буду зайвий раз оспівувати його, але я не просто так назвала цей коментар, бо якби його тоді не вбили (а його саме вбили!) все було б інакше. Абсолютно все...

Книга Василя Деревінського про В'ячеслава Чорновола складається із двох основних частин: "Шлія борця" - біографічні відомості, та "Ідеї, що пронизують час" - короткий виклад ідей та основних напрямків політичної думки цього видатного політичного діяча. Перший розділ не сподобався взагалі. Виклад нагадує чи то якісь уривки з шкільних підручників з історії, які я досі згадую з жахом, чи то біографії письменників з хрестоматії з української літератури. Чекаю не дочекаюся, коли ж уже наші дослідники перестануть подавати інформацію таким чином, що її не хочеться читати: сухо, беземоційно, подекуди аж надто пафосно. Складається враження, що не вміють чи просто не мають бажання зацікавити читача і я вважаю, що така постать, як В. Чорновіл заслуговує на краще. Основна цінність цієї книги для мене знаходиться саме в другій частині. Часом аж мурашки на шкірі з'являлися - настільки актуальними і пророчими були його ідеї. Цікаво було почитати, як Чорновіл, зокрема, прогресував у своїх поглядах щодо державного устрою України: спочатку він її бачив федеративною і лише потім упевнився в ідеї що найкращим варіантом для України і чи не єдиноможливим є саме унітарність. У другій своїй частині книга для мене виявилася доволі інформативною.