Це книга - про дніпровське село Тарасовичі, якого вже немає. Дніпро було його батьком, годувальником, перевізником. Дніпро стало його цвинтарем, щоправда, не з своєї волі, а по волі будівничих Київської ГЕС. Село можна знищити матеріально, але воно продовжує жити: в пам'яті, в усній історії, в оповідках. Тарасовичі завжди будуть місцем, звідки родом наші предки. І вони завжди з нами поряд – тіні незабутих предків.
