Маєте всього лише хвилинку вільного часу? Книга Емілі Ґіффін не для цього, бо вас так затягне, що шістдесяти секунд точно забракне. Ну, якщо з першої сторінки не затягне, то з десятої точно. Не жартую, краще завчасно виділіть один день (сподіваюся, цього буде достатньо) зі свого щільного графіка і беріться за прочитання! Цю книгу я віднесла до категорії тих книг, про які The New York Times пише як "неможливо відірватися". Хоч це й не триллер, але в напрузі тримає. Коли вперше роман потрапив мені на очі, подумала: "Та ну! Містика якась! Фу!" і вже збиралася відкласти як змусила себе бічним зором зирнути на анотацію. Як виявилося, "Усе, чого ми бажали" нічого спільного з містикою немає, а обкладинка, яка асоціюється з надприроднім, всього-на-всього має такий задум. Анотація зацікавила, але, як на мене, чогось трішки бракує. Роман написаний майстерно, доколупатися немає до чого. А переплітання розповідей Ніни, Тома і Лайли не лише дає змогу поглянути на інцидент із різних боків, а ще й простежити які версії має кожен із них і спільно знайти істину. Також таке подання сюжету постає в моїй уяві як екранізація фільму. Розвиток подій частково передбачуваний, але певною мірою такого закінчення не очікувала. Безмежна любов героїні Ніни до сина захоплює. Дізнавшись правду, вона не відрікається і не припиняє любити. Не у всіх книгах можна таке знайти. Хоч і потрапляли в поле зору інколи одруківки, а тонкий шрифт не дозволяв одразу звикнути очам до тексту, роман насамперед вражає відвертістю про сексуальні домагання і наслідками їх замовчування.

Если вам хочется легкого чтения, то это не про данную книгу. Тут придется с головой окунуться в серьезные социальные проблемы, которых в книге предостаточно. Затрагиваются темы финансового неравенства, буллинга, воспитания детей, сексуального насилия, семейной жизни. Сын богатых родителей Финч хорошо накосячил, на вечеринке, тайно сделав фото девушки в неприличном виде и добавив расистский комментарий. И все бы ничего, но Финч поступил в престижный университет где не приемлемо такое поведение да и отец пострадавшей девушки Том не хочет спускать это с рук... Отец Финча привык сорить деньгами и всеми силами пытается замять историю. Но Нина, мать парня выросла в обычной семье и выше денег ценит честность и справедливость. Она сталкивается с серьезным решением - закрыть глаза на поведение сына и стать на его сторону как мать или как женщина стать на сторону пострадавшей от ее сына Лайлы. Нина за короткий период переосмысливает всю свою семейную жизнь и воспитание сына. Она понимает что не счастлива в браке, муж не разделяет ее ценности, врет, все решает деньгами и этому же учит сына. По этому она принимает ряд решений касательно Лайлы, Финча и мужа которые полностью меняют их жизни. С одной стороны книга тяжелая, в ней много негативных ситуаций и несправедливости. Но с другой стороны обнадеживает и показывает что многое поправимо, что нужно бороться за свои взгляды и не бояться уходить оттуда где не разделяют твои ценности.

Проблеми батьківських відносин із дітьми, багатства та бідності, расової дискримінації та навіть підліткової жорстокості - це теми, які безпосередньо зачіпає ця книга. Отже, головні герої книги, як дві протилежності, які, як здається на початку, живуть зовсім різними життями, але до кінця книги більше розуміється їхня схожість, ніж відмінність. Том Вольп - батько-одинак, який заробляє на життя виготовленням меблів та таксуванням вночі. Він живе посередньо, іноді в книзі згадуються важкі часи, коли грошей не вистачало. Але разом з тим доля нагородила його прекрасною донькою, Лайлою. Вона розумна та красива, любить свого батька, у них чудова сім'я. А з іншого боку - Ніна Браунінг - дружина мільйонера, яка може собі дозволити всі матеріальні блага, має чудового сина, Фінча, але разом з тим вона постійно почуває себе недостатньо щасливою. Життя головних героїв назавжди змінюються, коли одного дня Фінч розповсюджує оголене фото Лайли, та ще й із расистським підписом. Репутацію успішного учня, який тільки вступив до Пристона, зруйновано, як і життя Лайли, яка тепер потерпає від насмішок однолітків та перешіптувань за спиною. Сюжет розвивається поступово, мова йде від різних осіб, описуючи ситуацію з різних поглядів: Ніни, Тома та Лайли. Кожен із героїв має власні проблеми та історії. Головні герої не шаблонні, живі, зі своїми характерами та історіями. Дуже цікаво в сюжеті переплітаються минулі проблеми батьків із теперішніми проблемами дітей. Кульмінацією історії для мене була історія Ніни про її коханого, якого вона змушена була покинути ще в коледжі через один невірний вчинок. Це дійсно зачепило, змусило відчути співчуття до її долі. Разом з тим, це показало, якою сильною є ця на перший погляд звичайна багатійка. До останнього тримало в напрузі, чи хороший насправді Фінч, чи це його провина у розповсюдженні фото Лайли, або це обман його ображеної колишньої дівчини. Фінал достатньо непередбачуваний, але логічний та правильний. Книга про непрості життєві рішення, дорослі та підліткові проблеми, другі шанси та про те, що люди змінюються. І хоча це не один із моїх улюблених жанрів, книга вражає. Вона змушує подивитись на речі під іншим кутом. Вона варта того, щоб її прочитати.