Прочитала на одному подиху, дуже легко, швидко, цікаво. Ніби, нічого особливого, але весь час хотілось читати далі, бо цікаааво ж))) а ще я на 100% поринула в інший світ, іншу країну і хоч на якийсь момент відволіклась від наших непростих буднів.

Нарешті зібралася написати відгук на цю книгу. Читається вона на одному подиху і для мене це готовий сценарій для фільму чи короткого серіалу. (Так що, шановні кіноексперти, зверніть увагу на цю новелу) . Книга мене зачепила і запам’яталася. Можливо, через те, що у моєму дитинстві моїм близьким другом був мій дідусь. І його трагічна смерть вплинула на мене. Я відчувала любов і неймовірну теплоту героїні до свого дідуся крізь сторінки. Мені сподобалося, що героїня намагалася бути такою, як вона є і не запихати себе в якісь рамки. Мені здається, що вся історія книги - це її пошук себе в цьому світі; оновлену версію себе після невдалого самогубства і втрати близької людини. І дідусь навіть після смерті супроводжує її на шляху до чогось нового. Усі її пригоди - наче боротьба зі світом за себе і налагодження стосунків з самою собою. Знайомство з Тимуром для героїні вирішальне та знакове, бо один із багатьох страхів Влади - це відкритися комусь і втратити ту людину. Але мені здається, що цього разу вона не буде загадувати майбутнє і думати про минуле, а просто день за днем проживатиме життя. Тому що все буде добре, «все буде Париж!». Ця художня деталь - наче вишенька на торті. У книзі було порушено багато різних глибоких тем, починаючи з самогубства і стигматизаціі цього явища в Україні, втратою ненароджених дітей, стосунки з батьками, важливість значимого дорослого в житті дітей; безпека жінок ( тут поїздка нічним потягом закінчилася добре ) і багато інших. Можливо, мені би хотілося, щоби деякі теми були розкриті глибше, але ця книга тоді би мала ще зо 300 сторінок. Ну, і мені сподобалося, як авторка описує Париж. Я ще не була в цьому місті, але мені захотілося туди поїхати і також пройтися тими місцями, відчути атмосферу міста. Книгу рекомендую до читання.

Книга в реальності дуже красива. Лаконічна, але зі своїм шармом. Як та вежа, що манить до себе туристів з усього світу. Я не буду переповідати про що книга, напишу про враження. Під час прочитання тебе огортає теплом, хочеться зібрати маленьку валізу та теж терміново поїхати до Парижу, побачити нічну красуню башту у вогнях, скуштувати вранці круасан з полуничним джемом, ліниво попиваючи каву в одній з кавʼярень Парижу. Книга нагадує про те, що складні часи, бувають у всіх, навіть якщо люди в цьому іншим не зізнаються, про те, що щастя у кожного своє; про те, як важливо знайти шлях до самого себе ... Крута книга, яка буде гарним доповненням до вашої бібліотеки і стане в нагоді коли ваш настрій буде в стані «мінус».