Монографія є першим комплексним дослідженням фольклористичної діяльності В. Залеського (псевдонім — Вацлава з Олеська). У ній проаналізовано збірник «Pieśni polskie i ruskie ludu Galicyjskiego» (Львів, 1833), передумови його створення, концепційні засади вступного слова, жанровий склад уміщених фольклорних текстів, питання зв’язку збірника з українською і слов’янською фольклористикою початку XIX століття.