До антології української лицарської поезії увійшли героїчні, мілітарні та натхненні високою любовʼю до рідної землі й рідного слова віршовані твори вітчизняних авторів від XII до ХХІ століття.

У нашій традиції зазвичай розрізняють поняття «рицар» і «лицар». Рицар — це передовсім воїн, озброєний вершник в обладунках. А лицар — радше поетичний образ людини честі; лицар — це про горду й незалежну духовну поставу, про стусівське «прямостояння».

Кажучи про українську лицарську поезію, маємо на увазі не вітчизняний різновид середньовічної рицарської поезії, а віршовані твори вітчизняних авторів усіх часів про честь, відвагу, самопожертву, любов і відданість, — твори, що надихали і надихають українців до високих лицарських поривань.