Особливістю соціально-економічного розвитку Наддніпрянської України в складі Російської імперії залишалось функціонування середньовічної феодальної соціально-економічної системи ведення господарства. Що найбільш яскраво проявлялося в існуванні кріпосного права. На той час в жодній провідній європейській державі вже не існувало подібної системи експлуатації сільського населення. Існування застарілої соціально-економічної системи робило неможливим будь які якісні перетворення в Російській імперії. Але феодально-станова структура населення максимально гальмувало будь які реформи. Тому проведення ліберальних реформ 1860-1870 го років стало визначальною подією для історії України. Беззаперечно головною реформою стало скасування кріпосного права 19 лютого 1861 року. Хоча ця реформа мала безліч недоліків, головним з яких став той факт, що хоч селяни і здобули особисту свободу, вони так і не отримали в своїй більшості права власності на землю. Скасування кріпосного права змінило соціальну структуру суспільства, з’являються нові прошарки населення. Значна кількість селян залишившись без землі і маючи особисту свободу вирушила в пошуках кращої долі до міст, або в малонаселені райони імперії. Саме з вільних селян формується новий клас робітників, що прискорює процес промислової революції. Таким чином селянська реформа покликала до життя і інші реформи, серед яких Земська, судова, фінансова, освітня, військова та інші. Завдяки цим реформам почався процес стрімкого капіталістичного розвитку російської імперії, а українські землі перетворюються на новий промисловий центр імперії.