Я брала цю книжку, щоб краще взнати ту країну, що колись називалася Югославія, і той період, коли вона почала зникати. Але під час читання, виникало багато питань, географічно-політичних, які спонукали лізти в гугл (а можна було зазирнути в кінець книжки, бо там є хронологія бойових дій в колишній Югославії). Але книжка, тільки частково про війну. Роман написаний від імені безіменного хлопа, у віці між 20 - 30 років, який живе з вагітною дружиною й описує події, які відбуваються навколо нього. Від буденного життя з емоційною дружиною до роздумів про мобілізацію, війну і тих кого вона зачепила. Іноді це так званий потік свідомості, іноді рефлексія на війну, коли зустрічає старих знайомих, або отримує звістку про загибель брата дружини. Також, дізнаємося про бурхливе життя дружини, до їх шлюбу. Часом, книжка нагадувала «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко, тільки там потік свідомості героя, про політику, а тут про все на світі й частково про війну. Занадто меланхолійна книжка, як для мене. Вона не викликала у мене емоцій що до героїв. Хіба що, більше викликала інтерес до теми колишньої Югославії.