Ще одна історична книга, що дуже сподобалася. Книга про бійців УПА, про зраду і кохання (зовсім трохи). Політичні ігри, провокації, переходи на бік ворога, допити, дружба - цього в книзі багато. Сюжет переказувати не буду, краще самі почитайте. Сподобалася побудова історії - автор розповідає про головного героя то в теперішньому часі, то про його минуле. А ще звернула увагу на один момент. Головний герой весь час обговорював зі своїм другом Сірком книгу про Мазепу. І от розмови зводяться до того, що пройшли сотні років, а боротьба та сама - невеличка група українців, що боряться за свою незалежність з російськими окупантами. Момент вразив, бо пройшла майже сотня років - а ми знову в тій самій боротьбі... Цитата: Свобода — не повія, яку можна комусь подарувати. Це така дорога панi, котру не купиш, не продаси тим більше не виміняєш. У неї одна ціна. Кров. Ця гонорова панi не п'є шампанського, вона волiє лише крові.

Роман Василя Шкляра "Троща" - велика праця про визвольну боротьбу українських повстанців на Тернопільщині. Особлива увага приділяється змалюванню боїв і буднів бійців серед очеретів на річці Стрипа. Підтримка повстанської армії жителями навколишніх сіл говорить про те, що у важкі роки Україна - єдина. Герої живуть боротьбою, коханням. Наскрізною темою є зрада товаришів по зброї. Герой роману Місяць пройшов табори північної Росії, втім знайшов у собі сили повернутися в Україну і почати життя спочатку.

Черговий історичний роман від автора знакових творів про одні з найтрагічніших сторінок боротьби за українську незалежність Василя Шкляра. Цього разу автор описує боротьбу УПА, ставлення до якої у нашій країні все ще не однозначне, у зв’язку з чим ця тема викликає страшенно багато дискусій серед широкого загалу. У зв’язку з цим у книги буде як армія прихильників так і армія критиків. Книга «Троща» це книга про бойове братерство, це книга про віру в ідею, віру без надії, віру попри все, це книга про зраду та біль втрати. У період описаний в книзі повстанська армія вже буле досить сильно знекровлена, боротьба на два фронти, постійні втрати через дії зрадників, деморалізована ситуацією на фронті, зневірена обіцянками про підтримки від заходу. У романі два часових періоди: перший це 1947 рік, коли повстанці вже програли боротьбу але незважаючи на це чинили спротив. Другий – це погляд головного героя на події минулого, які наче в ретроспективі пролинають у нього калейдоскопом подій. Книга цікаво написана, сюжет динамічний та захоплюючий, і роман однозначно заслуговує на прочитання.