Понад усе на світі Вероніка прагне народити дитину, вона просто одержима цим і не помічає, що діється навколо неї. Заможні батьки завжди й від усього оберігають Вероніку, а коханий чоловік Ростислав обожнює. Та після десятого викидня жінка не витримує і намагається накласти на себе руки. Її рятують. Після цього вона починає бачити дивні сни, де ненароджені діти плачуть і просять врятувати їх. Ох, і цікава, містична книга. У передмові Дара Корній розповідає, що це реальна історія з авторським домислом і від цього трохи лячно і моторошно. Динамічний сюжет, легка мова, казки, легенди, містика, Карпати, любовна лінія - усе це не залишить вас байдужими. А ще гляньте на цю обкладинку - вона прекрасна.

Ну чому раніше не читала творів авторки? Написано легко, цікаво, мені сподобалося. Чомусь я думала, що це фентезі. Та книга про сучасну реальну жінку з реальними проблемами. Вона не може виносити і народити дітей. Та все це тісно переплітається з містикою, міфологією, потойбіччям, снами, прокляттям, лиликами (виявилося, що це кажани, а я це слово раніше чула, та воно зовсім не асоціювалося з кажанами, якесь воно ніжне). Тут і про пошук себе, і змісту життя, і трагедії, і сімейні стосунки, і кохання. Цікаво дуже.

Книга Дари Корній "Троян-зілля" зачепила мене як маму. Слава Богу мені важко уявити ситуації, коли жінці важко завагітніти, постійні викидні. Читаючи в моїй уяві малювався сюжет і сльози не раз набігали на очі. Я вірю в сни і вірю в те, що вони бувають пророчі і можливо вищі сили, а можливо наші ангели хочуть нас так вберегти або попередити. Але коли постійно сниться плач дітей - це страшно і ти знаходишся в постійному напруженні. Книга зачепила мене як людину, яка боїться прокльонів. Мені важко уявити, скільки в людини має бути злоби і ненависті щоб виговорити прокльони. І ще я не знаю кому вони приносять лихо, тій людині яка вимовила, чи можливо тій, які вони адресовані. Книга зачепила мене Карпатами. Мені здавалося я чула аромати дерев'яної хати, висушеного зілля і ароматного чаю. Книга зачепила мене дружбою, яка тягнеться між подругами ще зі студентських років. Книга зачепила мене сімейним життям, відносинами між батьками і дітьми. Дара Корній вміє реалістично писати, завжди є елементи містики і неможливо відірватися від сюжету.