Один із найтемніших і найпотужніших романів Діка. Це історія про наркотик, який дозволяє колоністам втекти від марсіанської реальності в ілюзорний рай. Але з появою загадкового Елдріча все стає моторошним: ілюзія починає поглинати реальність. Роман пронизаний відчуттям космічного жаху. Елдріч — одна з найстрашніших фігур у фантастиці: він водночас людина, пророк і демон. Дік досліджує тему тотального контролю — не політичного, а онтологічного. Якщо хтось здатен переписувати саму структуру сприйняття, чи залишається в людини свобода? Стиль насичений, місцями психоделічний. Це не легке читання, але воно глибоко захоплює. Роман звучить як попередження: найстрашніша тиранія — та, що відбувається всередині свідомості.

Роман відбувається в перегрітому майбутньому, де колоністи на Марсі й інших планетах тікають від нудьги за допомогою Цукер-К - наркотику, що переносить свідомість у ляльковий світ ідеального американського передмістя. Бізнес на цьому тримає Лео Булеро. Все змінюється з появою Палмера Елдрича - промисловця, який повернувся з далекої зірки з новим препаратом Жуй-Ц. Він обіцяє не ілюзію, а справжнє, вічне перенесення без повернення. Але користувачі починають бачити однакові ознаки - штучні очі, механічну руку, металеві зуби - і сумніватися, чи не захопив Елдрич їхню реальність. Дік поєднує теми капіталізму, релігії, вільної волі й природи свідомості. Жуй-Ц стає метафорою бога чи інопланетного вторгнення - роман не дає чіткої відповіді, тільки посилює параною. Стиль щільний, з швидкими переходами між світами, галюцинаціями й корпоративними інтригами. Книга вважається однією з найскладніших і найтривожніших у Діка. Рекомендую тим, хто любить sci-fi з філософським ухилом і готовий до відкритих питань замість відповідей. Коротка, але вимагає уваги - після неї реальність здається трохи хиткішою.

Гарна обкладинка і до того ж має сенс. Хороший текстурний папір. Добре перекладено і вичитано, хоча деякі дрібнички траплялися. Ця книга стала останньою в марафоні з книг Діка і дуже мені сподобалася. Цікавий сюжет, трішки пошуків реальності, трішки пригод. Загалом усього в міру. Історія розгортається приблизно в наш час, тільки в альтернативній реальності (от не міг Дік додавати хоч зо 200 років часу?) де люди нарешті дочекалися глобального потепління, добровільно-примусової колонізації сонячної системи, зустрічі з іншою расою. І уявляєте там ООН всім керує! От і я такого не можу уявити, що ООН хоч чимось керує, а тут взагалі всім і всіма. Наш головний герой Барні Меєрсон працює у фірмі, що не зовсім легально продає Цукер-К для колоністів. Не зовсім легально, бо це наркотик, що дозволяє їм на кілька годин втекти від сумної реальності. Але оскільки фірма велика, то ООН робить вид, що не помічає цього всього. І от наш головний герой отримав повістку від ООН і намагається відкосити від долі колоніста, а в цей час на Землю повертається Пармер Елдрич, що десять років тому полетів у гості до космітів і зник. І ото його раптова поява разом із лишайником конкурентом Жуй-Ц запускають основні події книги. А чи зможе (і чи хоче?) Барні не стати колоністом і чи витримає його фірма конкуренцію, то ви вже самі дізнаєтеся із книги. А взагалі Барні досить цікавий персонаж. Він постійно хоче чогось, чого не може мати, а коли це отримує знову починає чогось хотіти. І поки все це діється, він ще й намагається розібратися в собі. Ото знайшов час, я скажу. Тут не ясно де закінчується марення, а він ото хоче дізнатися чого ж таки хоче. Ця книга мені нагадує Inception, тільки Діківську версію. Персонажі все глибше занурюються у багаторівневе наркотичне марення і вже ніхто не може сказати де реальність, а де ні. І тут жодна маленька дзиґа вже не допоможе. Але як я вже казав, тут Дік витримав адекватні межі пошуку реальності, тож книга вийшла дуже цікавою і всього було вдосталь. Тому дуже раджу.