Ця книжка – про дружбу і пригоди лісових мешканців. Чемний і розумний їжачок Петро товаришував із дроздом Марком, дуже допитливим дослідником. Однієї осені їжак усе ніяк не міг упасти в зимову сплячку, адже він знав, що дрозд Марко замислив якийсь дослід, де могла б знадобитися допомога їжака. Тому їжачок усе чекав і чекав, а з кожним днем ставало все холодніше і холодніше. До того ж, у лісі з’явився народний месник, і Петро також хотів розібратися із цією історією. Книжка захоплива і цікава. У ній не лише показано звички тварин і птахів, але й розповідається про необхідність збереження навколишнього середовища, важливість безкорисної, щиросердної дружби, а також про необхідність підтримки тих, хто має вади розвитку. Для мене фінал історії був трохи важким – для одних героїв він щасливий, але для інших – трагічний, хоча і життєвий. Я розумію, що дитині треба читати різну літературу, і з реалістичним фіналом у тому числі, але тоді такі історії краще підійдуть для школярів, аніж для дошкільників. У книзі надзвичайні ілюстрації, дуже детальні і теплі.