Книга описує повсякденне життя в лісі, де є і дружба і постійні небезпеки. Головний герой - їжак Петро, який хоч і належить до хижаків, але мусить бути дуже уважним і обережним, щоб не стати здобиччю, наприклад, для ведмедів, які можуть пограти ним у футбол. Ведмеді тримали в страху весь ліс, але звірі не покидають в біді мале ведмежатко. Їжак є своєрідною ланкою, яка сполучає відносини між зайцем і вовком. Захоплює жага їжака до навчання, він, ризикуючи своїм життям, пішов у школу для хижаків, так їхня закрилась. Зачаровує розсудливість окремих героїв-звірів, що є повчальним для нас - людей. Одвічно важливі теми піднімає автор, актуальні і в теперішній час: питання добра і зла, гноблення, взаємодопомоги.

Это трогательная, поучительная сказка о лесных жителях, их взаимоотношениях и заботах. Однажды зимой ежик, несмотря на то, что уже была пора впадать в зимнюю спячку, никак не находит себе покою и не может спокойно заснуть. Его друг дрозд намекнул ежику, что замышляет что-то неожиданное, экспериментальное, и ежик чувствует, что может пригодиться другу. Каждый новый зимний день ежика ждут невероятные события, иногда даже не связанные с дроздом, и ежик понимает, что лес зимой тоже интересен. Кроме того, в лесу происходят неожиданные события - появляется мститель, и ежик стремиться разобраться и в этой ситуации. Несмотря на увлекательные события истории, она показалась мне спокойной, поучительной (есть пояснения, почему важно беречь природу, как надо это делать, как важно быть надежным другом). Иллюстрации подходящие - тоже успокаивающие, с задумчивостью в глазах главных персонажей. Иллюстрации выглядят тщательно прорисованными, теплыми, с деталями, изображающими красоту зимнего леса. Красочная и трогательная книжка.