Ігор Павлюк — чудодій перетворення звичайної глини слів на довершені поетичні амфори для мудрої метафоричної мислі. До того ж вони майстерно випалені на живому філософському зоряному вогні торфу, яким щедра його рідна Волинь, Україна. Його глибокий золотий «Торф» — багатогранний і багатошаровий, вражає своєю щирістю, без будь-якої награності і фальші.
