Головний герой роману відомого німецького письменника в багато чому повторює долю свого автора. Можливо саме цим романи Ремарка і приваблюють читача, адже вони справжні і їх герої викликають довіру. Для головного героя війна почалася набагато раніше ніж для всього іншого світу. Відомий факт, що благополучний західний світ намагався не помічати появи нацизму у Німеччині. Тому поодинокі противники режиму нацистів опинилися на самоті, в той час як решта світу почувалася в безпеці, противників офіційного режиму в Німеччині катували в концтаборах. Не всім так пощастило, як головному герою, вижити та опинитися в безпеці. Але досягнувши "раю" для біженців у вигляді США, такі люди дуже важко пристосовувалися до нього життя, залишаючись немовби тінями свого минулого. Головний герой опанував безліч професій, знайшов своє кохання, але душевний спокій був йому невідомим. Незважаючи на всі складнощі більшість з біженців з нетерпінням чекали завершення війни, щоб повернутися додому та віднайти себе справжніх. Але це також було вже неможливим, адже будь-яка війна знищує минуле, до якого вже не можна повернутися. Книга викликає сильні емоції і в жодному разі не залишить читача байдужим.

Книга розповідає про життя одного з тих хто (якщо можна так сказати) утік від війни. Книга присвячена роздумам: чи може той хто бачив жахи війни знову почати жити як інші? (спойлер ні, ну принаймні він уже не буде попереднім). Книга розвивається досить неспішно, чи це мені так здається через доволі нудний сюжет (про те як емігрант намагається жити в Америці як він заробляє на життя, як знайомиться з іншими), але стиль автора це щось сторінки пливуть непомітно, ну принаймні коли ти зацікавлений в сюжеті. Книга читалася доволі непогано, але щойно відкладаєш ти про неї майже не згадуєш, доки знову не візьмешся читати. Я не дочитав книгу (майже... майже прочитав, але подумав навіщо себе мучити) через доволі... ну не нудний, але... якийсь нецікавий сюжет. Тож що можу сказати читати її варто вже в більш дорослому віці (але якщо чесно, не зайшло. (Я не хочу нікого образити) мені події здались не дуже цікавими, м'яко кажучи).

Случилось тесное и крайне удачное знакомство с творчеством Эриха Марии Ремарка. Давно хотелось открыть для себя этого автора, но всё недоставало то ли времени, то ли желания.. И вот случается ценная находка всех его книг в домашней библиотеке, знакомство с человеком подтолкнувшим меня на прочтение своими любопытными отзывами и поездка на отдых, где для меня много читать обыденно. Все звёзды сошлись. Начала я не с самых кричащих бестселлеров, но всё ещё довольно значительных книг—«Тени в раю и «Ночь в Лиссабоне». Представьте всю жестокость Второй Мировой войны—Нацистская Германия, искалеченные судьбы невинных людей, чувство смерти на пороге и отчаянные попытки удержаться за последние мгновения. Безутешные военные события Ремарк оттеняет неугасаемой жаждой жизни, справедливости и даже в самые темные времена возвышает подлинную значимость любви-бессмертной, чувственной, трепетной и безусловной. Мне как человеку любящему домашний уют и атмосферу момента очень понравилось присущее автору живописное художественное описание мелочей и успешная попытка внедрить человека в историю так, что события для тебя становятся осязаемыми. Говорящие детали делают историю такой живой и неподдельной. Мне предстоит ещё немалое количество его книг, но первое впечатление говорит о многом.