Незважаючи на гарно продуманий сюжет і велику кількість роботи, яку виконала авторка, щоб достовірно зобразити життя народів бронзової доби, під час прочитання було постійне відчуття, ніби книзі чогось бракує. Розмови Данаї з Мироном відчувались, як щось притягнуте за вуха і вкрай банальне. Наче нашвидкоруч зашита непідходящою латкою прогалина в сюжеті (як воно, власне, і було). Але далі сюжет і діалоги були пропрацьовані краще, хоча в цілому книга залишила після себе мало позитивних вражень. Персей не викликав у мене ні розуміння, ні співчуття. Дві полярні сторони його особистості ніяк не поєднувалися в моїй уяві у єдиного цілісного персонажа, хоч авторка і намагалася дати пояснення його вчинкам вустами героїнь. Через це мені було важко повірити в його трансформації. Він залишив після себе відчуття легкої відрази. Якщо підводити підсумки, то чоловічі персонажі книги видаються пласкими і награними, в той час як жіночі непогано прописані. Як на мене, книзі бракує емоційної виразності. Вона зовсім не взяла мене за живе. Якби не прив'язка до античного сюжету, навряд чи мені захотілося б дочитувати таку книгу вже з перших сторінок, але все одно книга відчувається як щось вкрай далеке від першоджерел. Можливо, якби авторка зосередилась на почуттях героїнь і писала від першої особи, відмовившись від спроби розкласти по полицям мотиви головного чоловічого персонажа, і залишила читачам можливість переживати разом з героїнями, книга залишила б набагато більший слід в моїй душі. 6,5/10

Якщо ви любите грецьку міфологію, вам сподобається цей переказ міфу про Персея, зосереджений на жіночій тематиці. Я читала цю книжку не поспішаючи, смакуючи кожну її деталь. Персонажі Гейвуд здаються дуже живими. Захоплює її вміння поглянути на міф, який переказували вже тисячі разів, з нового ракурсу.

На одному подиху