Підвид фентезі, де всі технології і розвиток пов'язані з природою і рослинами - це дуже класно! Дійсно цікаво читати про те, як автор продумав інтеграцію біотехнологій в різні сфери життя своїх персонажів. Самі персонажі, як і сюжет, не дуже вразили. Мені здалося, що персонажі трохи дратують і доволі клішовані, а сюжет і розплутування загадки могли б бути цікавішими. Проте заради такого фентезійного світу варто прочитати

Дизлайк видавництву за наявність москальського мату у книзі. Для чого?Щоби шо? Один раз, але було неприємно.

Я дуже чекав виходу даної книги. Ну прямо ДУЖЕ. І от, я тримаю її в руках, проте, враховуючи особисті обставини, читаю лише по кілька сторінок на день. І хоч я отримую задоволення від читання, мені подобається і історія, і детективна інтрига, і самобутній світ, придуманий автором, але я ніяк не можу втямити, чому саме ця книга отримала нагороду. Але коли прочитав книгу до кінця – всі питання відпали і все стало на свої місця. Виявляється, головний герой даної книги – гей. І це повний триндець! До детективної складової в мене немає запитань – все розкрито і ідеально розставлено по полицях. Магія (якщо так можна сказати), яка заснована на рослинах і крові левіафанів, світ, який кожного року має реальні шанси перестати існувати, самі таємничі титани – це все чудово і класно і інтригуюче. Єдине питання, яке мене мучило після прочитання – нахіба? Але і відповідь одразу замайорила – хіба без повісточки зараз можна отримати якусь літературну премію міжнародного рівня? Оцінку не ставлю, але якщо брати до уваги лише сюжет і забути про той один нещасний абзац, то на тверду 4 або навіть з + з 5 книга тягнула б. Але явно не шедевр і не новий прорив в жанрі фентезі.