"Буду боляче" - щоденник лікаря в минулому, а зараз автора сценаріїв для серіалів, Джима Кея став для мене справжньою знахідкою. Оскільки до медицини я жодного стосунку не маю, я не очікувала, що книга вразить мене аж настільки. У ній автор дає читачеві зрозуміти усі труднощі лікарського життя: недоспані ночі, нескінченні зміни, тривалі операції, пропущені майже усі родинні події, відсутність нормального особистого життя. Але воно того варте, адже на кону найдорожче - людські життя. Дописи невеликі за обсягом, написані з чудовим англійським гумором. Джим Кей не соромиться називати речі своїми іменами і давати певним вчинкам і явищам дуже влучні характеристики. В процесі читання я щиро співчувала пацієнтам, сміялася з ними, переймалася тим, як усе складеться в головного героя. Наприкінці книга стає доволі щемкою і навіть трохи сумною, передусім через те, що всі ми звикли бачити в медиках частину системи охорони здоров'я, а не живих людей, здатних помилятися і самим потребувати допомоги.