Головна героїня, Нарі, в цьому світі виживає як може. Вона в народі цілителька, але дівчина розуміє, що вона справжня шарлатанка. А люди можуть вірити в те, що вони хочуть вірити. Дівчина досить сильна духом, рішуча, зухвала, загалом палець до рота не клади. Не дивно, що черга із потенційних наречених не стоїть перед її дверима – чоловіки бояться сильних жінок, які можуть за себе постояти. І от одного разу, після проведення чергового ритуалу по вигнанню джина з тіла безневинної дівчинки, за дівчиною починають гнатися якісь незрозумілі чудовиська. А рятує її справжній джин, який каже їй, що Нарі зовсім не людина і єдине місце, де вона зможе жити спокійно – це Девабад, місце життя джинів. Так дівчина відправляється в довгу подорож зі своїм загадковим рятівником, щоб дістатися туди, де їй не зовсім то і раді. Книга насичена атмосферою сходу, джинами, магією. Але мені чогось не вистачило. Якось персонажі мене не зачепили, сама книга наче величезний вступ до того, що буде в наступних частинах. Але якщо мене зовсім не захопила перша книга, чи є сенс продовжувати трилогію? Поки що я не зовсім розібралася зі своїми враженнями від книги, і можливо я колись повернуся до цього циклу, але не найближчим часом.