Це один з класичних "перевернутих" детективів золотого віку - історія, де ти з самого початку знаєш, хто вбивця, і дивишся, як він планує "ідеальний" злочин. Чарльз Свінбрук - звичайний англієць середнього класу, з фінансовими проблемами, ненависним дядьком і мрією про краще життя. Коли дядько оголошує, що не дасть грошей, Чарльз вирішує отруїти його під час спільної подорожі літаком з Кройдона до Парижа. Крофтс показує весь процес від першої особи Чарльза - планування, нервування, виконання, спроби прикрити сліди. Ти ніби сам з ним: розумієш мотиви, співчуваєш (він не монстр, просто відчайдушний), але відчуваєш, як усе повільно скочується в прірву. А потім вступає інспектор Френч - методичний, нудний, але невблаганний - і починає розплутувати справу з іншого кінця. Мене зачепило, як Крофтс грає на психології: ти хочеш, щоб Чарльз уникнув покарання, але водночас бачиш, де він помиляється. Фінал - чистий катарсис, логічний і неминучий. Якщо втомилися від "хто вбив?" і хочете "як спіймають?" з сильним психологічним ухилом - це ідеальний вибір. Коротка, динамічна, з фірмовим крофтсівським акцентом на деталі транспорту й алібі. Рекомендую!