"Кілька хвилин, заради яких проживають дні, години... хоч би скільки минуло років, вона - лише для нього, а він - тільки її." Багато цитат мені хотілося виділити з цієї збірки, але ця сподобалася найбільше. А осінь, вона ж багатогранна, комусь - це дощі, опале жовте листя, а для когось - чай з лимоном, медом і імбирем, яблучна шарлотка і кава з корицею, теплий плед, в'язані шкарпетки і атмосферна книга. Тому і обкладинка на книзі для мене осіння. Повісті Юлії Смаль такі різні і такі схожі, їх об'єднує одна деталь - вони переправлення ароматом кориці. Ця книжечка невелика за об'ємом, але не з тих, які швидко читаєш за один вечір, тому що її хочеться розтягувати і поглинати душевне читання невеликими порціями. Ми так часто занурюємося в рутину і забуваємо смакувати їжу, напої, забуваємо насолоджуватись моментом, усвідомлювати себе в цьому моменті. Особисто мені такі книги допомагають вирватися з такого порочного кола і хоч трішки змінити звичайні речі, наприклад, приправляти ранкову каву корицею.

На відміну від інших книжок із цієї серії, "Теплі історії з корицею" – це не збірка поодиноких оповідань, а повноцінна повість. Дуже тепла, добра книжка. Читається легко та швидко. Вона вчить цінувати повсякденне життя, рідних та близьких людей, знаходити тиху радість у найменших дрібницях. Загалом тут розповідається про буденне життя звичайної жінки – дружини та матері. Єдине, що я не дуже зрозуміла, це оповідання, що їх пише головна героїня повісті. Як на мене, вони тут не дуже доречні, в них забагато недомовленостей. Я б залюбки побільше почитала про сім'ю головної героїні, замість того, щоб відволікатися на сторонні оповідання. Бо, на жаль, книжка дуже швидко скінчилася, і мені трохи не вистачило подій, описів тощо. Але безперечно – книжка гарна, затишна. Вона ідеально підходить, коли хочеться розслабитися, сховатися від щоденних справ і турбот, поміркувати про щось хороше.

"Теплі історії з корицею" Юлії Смаль – це затишна й сповнена сімейного щастя й непорозумінь збірка замальовок-пазликів, які складаються в чудову картину-клубочок сімейної історії. Ця невеличка книжечка написана жінкою для жінок, і найкраще її зрозуміють ті, кому пощастило відчути радість материнства (можливо, я помиляюся і вона буде близькою читачкам навіть без цієї деталі). Читаючи "Теплі історії…", я час від часу зливалась воєдино з героїнею і чітко бачила себе на її місці. Відчувала запах кориці, спостерігала за малюками й першими сніжинками за вікном, чула звуки дощу та далекий гавкіт собаки, поралася з нею (чи замість неї?) на кухні, писала тексти, а ще раділа й сумувала. Основна ідея книги – показати прекрасній половині людства, що, попри буденність, хатні справи й наявність кількох дітей, варто пам'ятати про себе і знаходити щастя в кожній дрібниці, бачити його у кожному прожитому дні. Чи буде це видання цікаве для прочитання чоловіком? Не впевнена, але ця книга точно допомогла б їм трохи краще зрозуміти нас - жінок.