Тед Бомонт - успішний письменник, який під псевдонімом Джордж Старк пише жорстокі кримінальні романи. Коли він вирішує "поховати" Старка публічно, щоб писати під своїм ім'ям, починається кошмар: хтось вбиває людей з його оточення, лишаючи докази проти Теда. А потім з'являється "Старк" - реальний, живий, злий і готовий знищити все, щоб продовжувати існувати. Кінг тут досліджує тему творчості як одержимості: що, як твоя темна сторона - не просто метафора, а окрема сутність? Тед - звичайний чоловік, викладач, чоловік і батько, але з чорнилом у венах. Напруга наростає повільно: спочатку психологічний тиск, потім кров і божевілля. Кінг дуже круто малює подвійність: Старк - харизматичний, грубий, з гумором, і ти інколи навіть симпатизуєш йому більше, ніж "доброму" Теду. Атмосфера маленького містечка, де всі знають один одного, додає клаустрофобії. Фінал - чистий адреналін, кривавий і невідворотний. Ця книга одна з "темних" у Кінга - не про монстрів ззовні, а про те, що в нас усередині. Екранізація з Тімоті Гаттоном непогана, але книга сильніша й глибша. Для мене це топ Кінга про творчість і зло - після неї довго думаєш про свої "темні сторони".

«Темна половина» — це дзеркало, у якому Кінг показує, що кожна людина носить свою тінь, а інколи вона здатна говорити голосніше за нас самих. Розділяючи письменника і його альтер-его, автор досліджує межу між творчістю і руйнівною силою, між контролем і хаосом. Книга дихає неспокоєм: тихим, але невідворотним. Тут зло не приходить зненацька — воно виростає з власного страху, сумнівів і прихованих бажань.