Чи цінуємо ми те що маємо? Ось про що ця книга. Я читав її вже давно, ще в іншому виданні, але жалкую зараз, що в мене немає її під рукою, щоб перечитати. Маю велику симпатію до пані Лариси Денисенко, як людини і як тексту, але не всі її книги мені однаково сподобалися. "Від загиблого діді до померлого" взагалі ледь дочитав, але "Танці в масках" одна з найвдаліших текстів. Оцінити аллюзії зміг тільки прочитавши кілька книжок Харукі Муракамі. В тексті присутні міфологічні та філософські мотиви, та певна кількість палкого еротизму. В центрі сюжету українська дівчина, що у пошуках пригод чи то кращого світу опинилася у Південній Кореї, а також корейська дівчина. Денисенко на свій лад протиставляє Схід і Захід. Понад те, що зв,язок із Муракамі, та "Токійською нареченою" Амелі Нотомб простежується сюжет, та герої Денисенко абсолютно самостійні та оригінальні. Хоча конфлікт той самий, що й у "Токійській нареченій": Схід і Захід, як Небо і Земля, закохані вдивляються одне в одного, але ніколи не зможуть зустрітися.