Поезії Жадана - приклад хороших мужніх текстів, у них відчувається саме чоловіче бачення світу. А пише він на дві теми: війна (тобто громадянська лірика) і кохання (любовна лірика). Хоча є в нього чимало віршів, просякнутих глибокою філософією буття. Такі вірші увійшли до збірки "Тамплієри". Коли починаєш гортати книгу, одразу зустрічаєш ілюстрації художника Олександра Ройтбурда. Вони теж підкреслено філософські. Хоча часто видаються химерними. Однак такі малюнки налаштовують на читання і сприйняття віршів, доповнюють їх. Почуття, що викликають тексти Жадана, мають широку палітру: від приємного замилування до відрази. Без цього не можна, мабуть, бо і в нашому світі є багато того, що відштовхує. А автор відкрито говорить про війну і смерть, про згорьованість і безвихідь. Так, як і повинен говорити чоловік. Однак у збірці є і поезії про кохання, вірність. Усі вірші надзвичайно образні. При цьому образи по-жаданівськи несподівані. Поезії гострі, пронизливі. Вони мають ритм, притаманний Жадану, читаються легко, водночас розставляючи акценти.

Тамплієри - це перші воїни-монахи у Західному світі, що поєднали чернецтво з військовою справою у незвичний для того часу спосіб. "Тамплієри" Сергія Жадана - це збірка віршів про святе і гріховне одночасно. Тут про людей. Людей різних. Тих, що добрі, але інколи, щоб вижити доводиться бути поганим. Тих, що погані, але коли необхідно зробити дійсно важливий вибір, вони ніколи не переступлять межу. Ця збірка це вірші про різне: про кохання, про війну, про долю, про щастя, про біль, про дітей (своїх і чужих)... А якщо коротко, то тут про життя, а воно складається у всіх по різному і немає конкретного опису. Мені дуже подобається поезія Жадана, вона дуже реальна, наповнена змістом і емоціями. А ще мені дуже подобається слухати, як поезію Жадана читає сам Жадан. Ця книга, якщо не помиляюся у аудіо також є, і її обов"язково рекомендую послухати. Тоді ви стовідсотково відчуєте автора. Проте, саме з творами Жадана у мене є така проблема: після того, як я вперше почула, як саме автор читає свої твори, у мене завжди, коли читаю, в голові саме його голос і його інтонація. І саме таким голосом і інтонацією говорять всі герої. Не знаю, чи це добре, чи ні, але мені подобається))) Жадан - це щось неймовірне, його повинні читати, його твори повинні бути в шкільних програмах. Жадан - це про життя, яке є сьогодні в Україні.

«Звикай жити разом з усіма день при дні. Батьківщина - це там, де тебе розуміють, коли ти говориш ввісні». «Тамплієри», збірка віршів Сергія Жадана, написаних в 2015-2016 роках під час волонтерських поїздок на Схід в зону бойових дій. Як сказав літературний критик Євгеній Стасіневич, в збірці «Життя Марії» Жадан ішов на війну, а в «Тамплієрах» повертався. В цих словах є багато правди, адже вірші наповнені надією, вірою, ніби автор знає чим все закінчиться, яким буде кінець цієї війни. Поезія Жадана - це річ, котру потрібно читати, маючи відповідний настрій, і читати потроху, поволі обдумуючи прочитане, адже можна пропустити, щось ніби несуттєве, але вкрай важливе. Збірку можна і потрібно розбирати на цитати, вивчати напам’ять цілі вірші. Завданням таких книг є допомога українцям в переосмислені цієї війни, чому вона виникла і що там насправді відбувається. Збірка складається з 39 віршів про війну, але війни там мало, більше там звичайно любові, любові, котра спасе нас на цій війні. Тому читайте Жадана, респект пане Сергію!