Таємниці пансіону – може і не найзахопливіший із детективів Крісті, але любителям Пуаро буде цікаво. Цього разу Еркюль Пуаро буде допомагати родичці своєї секретарки міс Леман, а ми окунемося у вир пристрастей і доль мешканців міжнаціонального гуртожитку та будемо розслідувати ряд загадкових смертей. Цікавими були згадки про комунізм і ставлення тих чи інших героїв до нього. Мінус у цьому творі лише один для мене – мені було жаль тих нещасних, які постраждали від рук вбивці. Набагато легше читати ті романи, коли вбитому ти не симпатизуєш.

Події розгортаються в студентському гуртожитку, де мешкає строката компанія молодих людей з різних країн, і спочатку все виглядає як ланцюжок дивних, майже кумедних інцидентів - зникають дрібні речі, спалахують побутові конфлікти, панує відчуття легкого хаосу. Та поступово ця безладна атмосфера обертається справжнім злочином, і за справу береться Еркюль Пуаро, уважно придивляючись до мешканців будинку та їхніх таємниць. Для мене це радше спокійний, ніж напружений детектив, який бере не стільки загадкою, скільки настроєм. Тут немає розкішних маєтків чи гучних пристрастей - натомість відчувається післявоєнна Європа, молодість і невпевненість у майбутньому. Розслідування розвивається неквапливо, але фінал чіткий і логічний, а сам Пуаро знову доводить, що навіть дрібниці мають значення.