Я люблю Юстейна Гордера, але все ж Помаранчева дівчинка лишається моєю фавориткою. Таємничий пасьянс - це історія батька та сина, які вирушають на пошуки жінки, яка колись їх кинула. Кожен з них прагне віднайти дружину або матір, щоб відновити сім'ю, яка існує на половину і може побудувати місточок між собою. Є тут ще одна сюжетна лінія, яка розповідає про чарівний лимонад. На перший погляд вона може видатись недоречно казковою, але насправді в ній заховано безліч алегорій та подвійних сенсів. До того ж вкінці обидві лінії лаконічно перетинаються. Це історія, де химерність і вигадка переплітаються настільки тісно, що їх практично не можливо розділити. І як часто буває у Гордера тут кілька шарів - неприйняття оточуючими інакшості, покинутість дітей війни, жах і біль дитини, яка росте без батька або матері. А якщо копнути ще глибше, то і філософії місце знайдеться: хто ми такі? в чому ціль нашого життя? Куди ми йдемо? Хороша історія єдине, що покоробило, це вік головного героя. За сюжетом Хансу Томасу десь 12. Але поводиться і мислить він років на 9-10 максимум.