Сюжет вибудовується навколо довгого і холодного очікування, де насильство не вибухає одразу, а визріває поступово - герої діють обережно, прораховуючи кожен крок і чекаючи слушного моменту. Події розгортаються напружено, але без поспіху, атмосфера гнітюча, з постійним відчуттям загрози і неминучого удару. Персонажі керуються жадобою, страхом і прагненням вижити, що робить їхні рішення жорсткими, але логічними в межах цієї гри. Для мене роман цікавий саме темпом і настроєм - Чейз показує, як терпіння може бути зброєю, а фінал залишає відчуття холодної, добре вивіреної розплати.

Джеймс Хедлі Чейз найбільше відомий, як автор детективу, проте книгу "Стерв`ятник птах терплячий" складно віднести до цього жанру літератури. Це, скоріше, кримінально-пригодницький роман в африканському антуражі, якого, насправді важко роздивитись - з таким же успіхом події книги можна перенести в австралійську пустелю чи глухе карпатське село - лише зулусів охоронців замінити бушменами або лемками. Зав`язка сюжету є класичною: такий собі тіньовий бізнесмен, що побудував свою справу на вирішенні делікатних проблем, що часто розходяться з законодавчою базою, збирає строкату команду професіоналів для викрадення артефакту, котрий знаходиться в маєтку, загубленому в африканських джунглях. Однак власника артефакту попереджають про злочин, тож починається зловісна та жорстока гра в кішки-мишки. Головним героєм тут виступає молодий пілот, що прагне швидко заробити, не докладаючи зусиль. Він єдиний відносно позитивний персонаж. Книга написана дуже легко і клішовано. Хоча, на мою думку клішованою вона здається з висоти сприйняття її з 2021го року. Але, загалом - це легка захоплива пригодницька історія що легко читається, приносить задоволення і так само легко забувається. Ідеальне літнє читання.