Читати цю книгу було важко і незвично. Перед нами постає дівчина з важкою долею, яку варто ні, не пожаліти, правильніше сказати зрозуміти. Вона народжена в Естонії, проте її родина перебирається до Фінляндії в пошуках кращої долі та щоб уникнути осіріння радянською дійсністю в прибалтійських країнах. Дівчина постійно бореться з булімією, це її вроджена хвороба на фоні постійних переживань. По ходу книги ми розуміємо, що переживання вкорінились у неї з кров'ю поколінь. На сторінках книги нам розкривається історія життя її мами та її бабусі, корінних естонок, що зазнали численних кривд і несправедливостей від тих, хто називав себе пророками радянського ладу та вже бачив комунізм на горизонті... Це книга про неприйняття, про ярлики, про злобу, про постійних пошук... І зрозуміють її далеко не всі. Більшість просто не хоче цього робити. Приємного читання!)