Мене дуже зацікавила тема містичного культу шахтарів і пошуків під землею, і ця книга не підвела. Я нічого не знаю про шахти і шахтарів, тому було дуже цікаво читати про побут, як все влаштоване на шахті і, врешті решт, як в ній або біля неї розгортаються події цього містичного детективу. Також небайдужою залишила тема окупації і деокупації, відбудови міста після війни, настроїв місцевих спільнот і змін, які приходять з цими подіями. Дивлячись на ці спостереження ГГ через призму фікшена, вони приймаються якось по-іншому і більш свіжо. Проте, як на мене, любовна лінія була взагалі непотрібна і виглядає лютим рудиментом, який нікуди не веде, ця тенденція в сучукрліт мене добряче дратує. Головний герой схожий на мішанину різних образів і тем, ніби в одну людину впихнули більше, ніж влізло - і пацанське життя до окупації, і проблеми з матір'ю, і військовий досвід, і зверхність з любов'ю до вінтажного одягу і архаїзмів, і детективні обов'язки, це все разом якось не ліпиться. Пояснення деяких питань в стилі ex machina теж трошки розчарувало. Попри це, книга має(як для мене, центрячки) класний шахтарський колорит, щирий і зі своїми проблемами, класні сюжетні повороти і до болю життєві проблеми. Раджу прочитати!

Місто Юком, Донбас, кілька років по закінченню війни. Останні місяці місцеві жителі чують дивні зловісні звуки, що лунають з-під землі. Місцеві це явище прозвали Стогоном землі. Також почали зникати люди. Декого з часом знаходили, точніше те що від них лишилося, розірвані тіла. Також тут зник Іван Маркін, гідролог, досліджував місцеві шахти, хотів запобігти екологічну катастрофу яка загрожує всій країні. Його і приїжджає знайти наш головний персонаж, у містечко з якого тікав у 2014 році під час окупації. Починаючи розслідування, Лео і не здогадувався у що в'язався. Моторошна атмосфера. Абсолютно непередбачуваний розвиток подій. Динамічний та цікавий сюжет. Багато дивних та химерних подій, а є такі сцени у книзі, які викликали шалений захват. Автор зробив мікс із жанрів, тут і фантастика, містика, горор, трохи соціальної драми, детектив, місцями навіть трилер. Зникнення людей, незрозумілий шум, дивні нічні зустрічі. Таємниче та химерне товариство "Стахановський рух", яке захищає свої секрети. Місцеві жахастики про упирів, вигадки наляканих людей, чи може жорстока та дивна реальність? Боротьба за владу місцевих авторитетів. Та могутні артефакти. Можливо занадто багато всього, але мені норм, я дуже полюбляю все надприродне та химерне, та ще так добре написане. Багато персонажів, гарно прописані тільки головний персонаж і шериф міста, усі інші пласкі але свою роль у розвитку сюжету відіграють. Непогані, цікаві та дотепні діалоги. Книга не обтяжена зайвими описами, все тільки по суті. Хочеться також відмітити непоганий гумор у книзі, який завжди викликав посмішку. Читаючи книгу, мене не покидало відчуття, що я ніби дивлюсь серіал, все що відбувається на сторінках книги, видається таким кінематографічним, діалоги, персонажі, події, описи вулиць та будівель, ну все, це все я чітко уявляв в своїй голові під час читання. Це дуже круто. Кінець книги є логічним, закриваються всі сюжетні лінії, але автор залишив натяки на продовження. Це добре. Якщо колись буде написано продовження пригод Лео, то я з радістю їх почитаю. Книгу наполегливо рекомендую, читайте, не пожалкуєте.

Класний містичний трилер, в стилі Павлюковської "Пітьми", тільки з екстрасенсами та мега няшним котом - це якщо коротко. Події відбуваються у місті Юком, що на донеччині, кілька років по закінченню війни цієї війни, де місцеві жителі чують дивні зловісні звуки, що лунають з-під землі. Ну і закручується різна чортівщина. Класні персонажі, гарно передано місцевий колорит. Цікавий і дещо неоднозначний фінал, але... Я розумію чому автор хотів зробити саме отак. Словом, раджу.