Вікова мудрість в кожному діалозі і абзаці книги. Піща для души і розуму

Цей твір, ще під помилковим авторством Стокера, випадково потрапила до мене у гостях і я не змогла відірватися, читаючи її усю ніч перед від'їздом. Книжка сподобається читачам з гнучким та відкритим мисленням. Преважно написана у форматі діалогу, де читач може бачити і відстежувати причини і думки Сатани, і дивно помічати, як поневолі деколи можеш його зрозуміти. В ній розкривається питання спокуси і свідомого вибору Людини між добром і злом у глобальному сенсі. Чи насправді Сатана є суцільним злом і винним у всіх бідах, слабкості і низькості людей, якщо сама людина готова зраджувати моральні принципи та свідомо обирати гріхи і хибний шлях заради вигоди? ʼʼЛев не прибирає голуб'ячої подоби − він гучно заявляє про свою хижість. Змія, хоч і потайливо рухається, виявляє свої наміри сичанням. Виття голодного вовка чути здалеку − воно страхає сквапливого мандрівця посеред сніжної пустелі. Однак людина наділена більшою хижістю, ніж лев, більшою віроломністю, ніж змія, більшою пожадливістю, ніж вовк: вона тисне руку свого ближнього, вдаючи приязнь, а сама поза очі змішує його з багном. Усміх людини оманливий; серце її фальшиве та егоїстичне. Кидаючи свій нікчемний глум на загадку світу, вона ремствує на Бога. О Небо! − тут він перервав себе пристрасним жестом. − Що зробить Вічність із таким невдячним сліпим хробаком, як людина?ʼʼ Є ідеологічна схожість з 'Адвокатом Диявола' Ендрю Найдермана та однойменним фільмом. Легко та швидко читається, захоплює та не лишає байдужим з купою відкритих питань.