Пройти повз цю книгу я не могла. Так часто вона мені зустрічалася, та й відгуки на неї хороші були. Не очікувала, що ця історія буде такою щемкою до сліз. Маленька за об'ємом книга, але ж скільки вмістила в себе. Тут є й біль, втрати, але тут є й світло, дружба, взаємопідтримка, улюблена справа. А про книги книголюбам завжди цікаво читати. Затишна, душевна, але в той же час глибока історія, яка не полишає роздумів навіться після її прочитання.

Ця книга — спокійна, тиха, майже камерна. У ній немає яскравих подій — радше теплий, розмірений сюжет, який читається легко і плавно, не дивлячись на драматичний поворот. Як на мене, це приємна історія для відпочинку між емоційно насиченими трилерами. Вона ніби створена для вечора з чаєм і пледом, коли хочеться просто побути в спокої й відчути м’якість оповіді. Водночас я не можу сказати, що поділяю захопливі відгуки, які бачила у буктоці. Для мене це звичайна добра історія, але без того внутрішнього «вау», яке залишають книги, що перевертають щось у тобі. Можливо, її сила саме в простоті — у відсутності пафосу, у спокійному нагадуванні, що життя може бути гідним навіть без гучних подій. Але для мене це радше читання для перепочинку, ніж книга, що залишає після себе довгий шлейф емоцій.