,,Сходження на Кайзервальд" Теодозії Зарівни -- ще одна книжечка улюбленого ,,Видавництва Старого Лева", яка читалася довго, бо смакувалося кожнісіньким словом! Де кожен твір -- неначе окрема пережита саме тобою історія, яка глибоко западає у серце та довго-довго бринить у думках після перегортання останньої сторінки... І, що найважливіше, це усвідомлення того неймовірного щастя читати таку майстерну прозу рідною мовою, з усіма близькими з дитинства словами, котру так дослівно не зможе передати жоден переклад. Саме в такі моменти відчувається особлива радість, що українська -- це твоя материнська мова. ,,Сходження на Кайзервальд" -- це збірка короткої прози, яка складається з восьми оповідань, двох повістей та автобіографічного нарису. Теодозія Зарівна -- сучасна письменниця, поетеса, авторка п'єс та перекладачка, ім'я котрої відоме за кордоном. Її твори перекладаються на англійську, німецьку, португальську, польську, чеську, румунську та російську мови. Мова її творів -- барвиста та поетична, уважна до деталей та надзвичайно атмосферна. Щодо цієї книжки, то вона припаде до душі усім поціновувачам витриманої, зрілої, глибокої прози. Серед усіх оповідок важко виокремити якусь одну, що найбільше сподобалась: кожна вражає та спонукає до роздумів. Тому, мабуть, зупинюся на тій, що дала назву збірці -- ,,Сходження на Кайзервальд". У ній розповідається про жінку, у минулому стоматолога, яка зазнавши кохання з одруженим чоловіком-селебриті та дізнавшись про його сімейний стан, кидає усе та подається до столиці, щоб розпочати життя, як кажуть, з чистого аркуша. Проходить певний час, вона приїжджає до Львова. І треба ж такому статися, випадково зустрічає колишню любов... Отой невеличкий діалог між ними -- кульмінація оповідання, яка виписана дуже майстерно й психологічно, а ще напрочуд кінематографічно.

Кайзервальд - це Львів 400 метрів над рівнем моря, це розташування першого лунапарку сто років тому, парк з безліччю атракціонами, але колись давно. Зараз це чудова зелена місцевість в центрі міста, де поруч Високий замок і Лиса гора, де добре літом і навіть восени там хочеться загубитись. Для львів'ян, це завжди місце щасливих спогадів. Ось і талановита письменниця Теодозія Зарівна ділиться з читачем своїми короткими розповідями про її, а може зовсім і не її… дитинство, юність, втечу, вигнання і родину. “Сходження на Кайзервальд” дуже літні оповідання, сповненні сонця і світлих спогадів. Авторка провадить до різних історичних епох, через плетіння своїх думок і роздумів, де тонко і невимушено натякає про “головне”. Тут багато про Галичину її маленькі містечка і мальовничі села, буркутливих і авантюрних мешканців. Теодозія Зарівна майстерно володіє легким та промовистим словом літератора, бо в кожному її оповіданні відсутня фальш і щиро про людські долі, доленосний вибір та кохання яке живе вічно або в'яне від першої брехні. Прекрасна книжка в дорогу або на відпочинок