Брендон Сандерсон недарма відомий як корифей побудови світів, оскільки багатогранність, продуманість всесвіту хроніки буресвітла шокує навіть підготовленого читача. Зазвичай у царині класичного фентезі прийнято підносити на вершину Олімпа оригінальну будову світу містера Толкієна, але навіть після трилогії Володаря перстнів, не можеш стримати здивування від побаченого масштабу та самобутності. Хоча, якщо придивитися та намагатися віднайти джерела натхнення, то можна побачити, що тут автор трохи взяв із класичної античної культури та міфології, тут ясно проглядається вплив мусульманської культури, а ось там кельтська міфологія. І це я тільки пройшлася по верхах того, що можна зустріти. Іншими словами, якщо ви хотіли з головою зануритися у колосальний світ фентезі - це ваша зупинка. Я не даремно так багато часу приділила нахвалячи всесвіт автора, оскільки немалий об'єм (майже 1200 сторінок) майже повністю можна вважати екскурсією та передмовою до майбутніх подій. Нас тільки-тільки знайомлять із гурбою основних та побічних персонажів, пояснюють закони, фракції, конфлікти та суть усього, що відбувається. Тому не дивуйтесь тому, що динаміка подій, взаємодія персонажів буде не дуже високою. Не зважаючи на те, шо автор вивалює матеріал дозовано, ви будете час від часу відчувати щось типу "нічого не зрозуміло але дуже цікаво". Це нормально і десь цікавий читацький досвід. Окремо хочеться сказати про фізичний розмір книги. Зазвичай, я вживаю репліки на кшталт "буде непогано виглядати на вашій полиці" але в цьому випадку - п'ять книг серії і є вся полиця (а може, навіть, дві, якщо брати невеликі) й вага буде відповідна. Це той випадок, коли купуєш "на вагу". Отже, ця історія дуже-дуже об'ємна але може дати вам багато нового досвіду, якщо зможете її здолати.

«Шлях королів» — це не просто фентезі про війни й магію, а велика розповідь про вагу вибору, про людей, які тримаються за крихти світла серед бурі. Сандерсон не квапиться — він будує світ, де навіть каміння здається втомленим від війн, а герої вчаться бути не переможцями, а тими, хто не здається. Це книга про відповідальність, про межу між силою та співчуттям.

Книга дуже крутв! Нестандартна магія, самобутній не шаблонний світ, живі герої та цікавий сюжет — все це є в книзі «Шлях королів». Але це не найголовніше. Головне — атмосфера, в яку занурюєшся з головою повністю і, на щастя, надовго (понад 1000 сторінок дрібним шрифтом це забезпечать). Згоден, що спочатку важко вчитатися, але коли прочитав близько 150-200 сторінок — далі було не відірватися! Подолайте цей поріг — і ви не пошкодуєте! Це одне з тих творів, читаючи які не чекаєш, коли книга закінчиться, щоб дізнатися якнайшвидше розв'язку, а насолоджуєшся кожним моментом, проведеним з головними героями. А як же вони круті! Буває, що читаючи настільки великі твори і цикли (а тут прогнозують 10 томів), в кінці-кінців вибираєш собі одного або декількох головних героїв, за якими цікаво стежити. Наприклад, в «Колесі часу» з часом мені стало цікаво читати тільки про своїх улюблених персонажів — Перрину і Мету, і з тому 7 або 8 я читав виключно їхні пригоди, бо автор занадто все затягнув і сплутав. Треба сказати, що з виходом романів, дописаних Сандерсоном, ситуація почала поліпшуватися і сага завершилася прекрасно, на мій погляд. Але зараз не про КВ. До чого я веду — в книзі "Шлях королів" такого немає, цікаво стежити за всіма ГГ без винятку. Звичайно, кожному може сподобатися більше той чи інший герой (мені, наприклад, найбільше було цікаво читати про Каладіна), але коли розповідь починає вестися про інших ГГ — ти не засмучуєшся. Ще одним плюсом вважаю те, що роман не рясніє сценами сексуального насильства, розпусти, садизму, сторінки книги не забруднені трикратними матюками та іншими нецензурними зворотами мови. Автор здатний зацікавити читача без усіх цих штучок. Ще один плюс — тут екшн-сцени дійсно показані на висоті! Сильною стороною Брендона Сандерсона безсумнівно є здатність до опису боїв. Це можна було помітити ще в циклі «З-імли-народжені». Непохитність, боротьба, честь — роман про це. Читати одне задоволення, причому на героїв хочеться рівнятися. Моя порада — читайте — не пошкодуєте!