«Шипшинова намисто» - це добірка новел письменниці тернопільської Ірини Савки, яка повністю зачарувала і закохала мене в свою атмосферу, пору, відчуття. Історії нанизуються, як намистини, шипшинові ягоди на нитку, утворюючи намисто, непримітне і незвичайне водночас. Історії про звичайних людей, але не кожен здатен побачити красу в людині. Тут краса відчувається майже фізично. Вишукане поетичне слово, природа, немов спогад з дитинства, тепле заколисування сонцем і осінніми яблуками. Мене взяли за руку і провели крізь життя в селі і поза ним, повз біль і несправедливість, занурили в відчуття вдячності і життєствердності. Життя не завжди легке і справедливе для людей. І тим не менш, в новелах воно правдиве і добре. Про що ці невеличкі (на декілька сторінок) новели? Про сімейне життя і музику. Про щемке кохання, що триває і після смерті. Про еміграцію, геноцид і благородство серед людської нечесності. Про кохання з першого погляду, пронесене крізь роки. Про війну і Голокост. Про Майдан і музику. Про роль зрадників під час війни. Водночас, новели не просто світло-безтурботні, в них висвітлюються і депортації, і еміграції, війна, розстріли, переслідування. І серед усього цього – непозбувна віра в те, що навіть у жорстокому і несправедливому світі варто зберігати світло і людяність. Мова твору невимовно красива, кожне слово ретельно дібране. Збірка для тих, хто шанує інтелектуальну прозу і бачить красу в людях.